Продуктивність та надземна фітомаса лісостанів ялиці білої в Українських Карпатах - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукЗважаючи на це, в 2003 році Україна підписала “Рамкову конвенцію про охорону та сталий розвиток Карпат”, за якою було задекларовано перехід на принципи екологічно збалансованого управління лісами та оптимізації лісокористування на засадах сталого ведення лісового господарства. Однак здійснення такого переходу без відповідного наукового супроводу практично неможливе, оскільки лісові біогеоценози характеризуються наявністю складних біохімічних взаємозвязків, вплив на які без відповідного наукового обґрунтування, може викликати незворотні деструктивні процеси в лісових екосистемах. Розроблення відповідного нормативно-інформаційного забезпечення для комплексної оцінки компонентів надземної фітомаси вищезазначених деревостанів залишається актуальною лісотаксаційною проблемою, вирішення якої сприятиме екологічно збалансованому управлінню лісами регіону. Виконана дисертаційна робота безпосередньо повязана з науковими дослідженнями, що здійснювалися кафедрою лісового менеджменту Національного аграрного університету в межах двох держбюджетних тем: “Розробити наукові основи еколого-економічної оцінки лісів та управління ними на засадах сталого розвитку” (номер державної реєстрації 0101U001710) та “Розробити методичне та нормативно-інформаційне забезпечення для оцінки вуглецедепонуючих функцій лісових насаджень, створених на землях, що вийшли із сільськогосподарського використання” (номер державної реєстрації 0106U004256). розробити таблиці оцінки компонентів надземної фітомаси дерев і деревостанів ялиці білої, депонованого в ній вуглецю та загального вмісту акумульованої енергії.Викладено обґрунтування обєкта досліджень, фізико-географічні умови регіону досліджень, а також лісівничо-таксаційну характеристику природних деревостанів ялиці білої в Українських Карпатах. За даними державного обліку лісів України станом на 1.01.2002 р. під деревостанами з домінуванням ялиці білої, що перебувають у відомстві Держкомлісгоспу України, на території Українських Карпат знаходиться площа майже у 100 тис. га. Ялиця біла, або як її часто називають європейська, являє собою досить важливий обєкт ведення лісового господарства в Карпатському регіоні як в еколого-лісівничому, так і ресурсному значенні. Нині площа ялицевих типів лісу в Карпатському регіоні становить 267,2 тис. га (Герушинський З.Ю., 1995; Тереля І.П., 2004).Наведено основні визначення складників біологічної продуктивності лісів, висвітлено основні напрями її дослідження та застосування системного підходу і математичного моделювання у вивченні лісових обєктів, зокрема для досліджень продуктивності лісів за компонентами фітомаси. Біологічна продуктивність лісових біоценозів була предметом вивчення багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених: Л.Е.Родина, Н.П.Ремезова, Н.И.Базилевич (1968), Л.К.Позднякова, В.В.Протопопова, В.М.Горбатенка (1969), Л.І.Половнікова (1970), H.A.I.Madgwick (1970), В.К.Мякушко (1972, 1978), J.Parde (1980), С.Н.Козьякова (1984), А.И.Уткина (1982, 1995), П.І.Лакиди (1997), В.А.Усольцева (1985, 1988, 2003), А.З.Швиденка (2000, 2004) та інших. В Україні наукові дослідження за першим напрямом проводили такі вчені, як В.К.Мякушко (1972), Я.П.Одинак, Д.В.Борсук (1977), А.П.Андрущенко (1978), Я.П.Одинак (1983) та інші. Із часом більш поглиблені дослідження біопродуктивності лісових біоценозів, які стали край необхідні для вирішення ряду екологічних, економічних та фундаментальних наукових проблем, зумовили значно детальнішу диференціацію напрямів досліджень. Ведуться також дослідження компонентів фітомаси в енергетичному спрямуванні, де фітомаса розглядається як нетрадиційне джерело поновлювальної енергії (Козирацький Л.А., 1975; Бондар В.С., Телішевський Д.А., 1985; Усольцев В.А., 1997; Hakkila P., 1989; Shvidenko А., 2004).Наведено методику збору і обробки дослідних даних та загальну характеристику експериментального матеріалу. Дослідження продуктивності деревостанів ялиці білої за компонентами надземної фітомаси проводили на тимчасових пробних площах (ТПП), які закладалися за загальноприйнятою лісотаксаційною методикою (Никитин К.Е., 1966; Швиденко А.З., 1981). Збір, лабораторна та камеральна обробка польового дослідного матеріалу здійснювалася на основі спеціальної методики (Лакида П.І. Результати польових і лабораторних досліджень оброблялися на ПК з використанням табличного процесора Excel та пакета спеціальних статистичних програм SPSS і STATISTICA. Усього закладено 40 тимчасових пробних площ з рубкою, обміром дерев та пофракційною оцінкою компонентів надземної фітомаси 200 модельних дерев.Проведено оцінку якісних ознак компонентів фітомаси дерев: природної і базисної щільності, частки хвої у деревній зелені та вмісту абсолютно сухої речовини в хвої.

Основний зміст роботи