Продуктивність та кормова цінність різностиглих гібридів кукурудзи залежно від строку сівби і позакореневого підживлення в умовах Правобережного Лісостепу України - Автореферат

Вінницький державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України Продуктивність та кормова цінність різностиглих гібридів кукурудзи залежно від строку сівби і позакореневого підживлення в умовах Правобережного Лісостепу УкраїниЗахист відбудеться "25" січня 2007 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.854.01 при Вінницькому державному аграрному університеті та Інституті кормів УААН за адресою: 21008, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеках Вінницького державного аграрного університету та Інституту кормів УААН Гібриди кукурудзи ранньостиглий Зорень, середньоранній Богун і середньостиглий Метеор 317МВ за ФАО належать до груп стиглості відповідно 180, 280 і 310 та забезпечують формування тривалого силосного конвеєру, що підвищує ефективність використання сільськогосподарської техніки під час заготівлі силосу Найвищий чистий доход та рівень рентабельності і найнижчу собівартість 1 т кормових одиниць забезпечує середньостиглий гібрид Метеор 317 МВ у варіанті сівби за температури ґрунту 8-10 °С. Самая высокая урожайность исследуемых гибридов кукурузы наблюдалась в варианте сева при температуре почвы 8-10 °С (Зорень - 39,7, Богун - 45,9 и Метеор 317МВ - 49,6 т/га).Основними агротехнічними заходами, які регулюють ці процеси, є правильний добір гібридів стосовно ґрунтово-кліматичної зони, встановлення оптимальних строків сівби та доз мікродобрив для підживлення. сівба кукурудза силосний Танчика та інших щодо удосконалення елементів технології вирощування кукурудзи на силос і особливо проведення позакореневого підживлення ще не дають повної чіткої відповіді на ці питання. Створення в Лісостепу України ефективного силосного конвеєру на основі використання кукурудзи передбачає вирощування ранньостиглих, середньоранніх та середньостиглих гібридів, які в структурі посівних площ можуть становити відповідно 30-40, 40-45 і 20-30 %. Дисертаційна робота є одним із напрямів наукових досліджень кафедри рослинництва та кормовиробництва Національного аграрного університету з теми "Розробити і впровадити високопродуктивні ланки зелених конвеєрів на основі використання бобово-злакових багаторічних та однорічних традиційних і малопоширених кормових культур в умовах Правобережного Лісостепу України" (номер державної реєстрації 0101U003459). Основна мета досліджень - встановити вплив строку сівби та позакореневого підживлення на формування продуктивності та якості гібридів кукурудзи різних груп стиглості в умовах Правобережного Лісостепу України.У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, сформовано її мету та наукову новизну, визначено основні напрямки досліджень.Проаналізовано літературні джерела щодо особливостей формування продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості залежно від технологічних прийомів вирощування.Дослідження проводились протягом 2003-2005 років в лабораторіях кафедри рослинництва і кормовиробництва та стаціонарній кормовій сівозміні Агрономічної дослідної станції Національного аграрного університету (с. Пшеничне, Васильківського району Київської області), яка знаходиться в північно-східній частині Правобережного Лісостепу та входить до складу Білоцерківсько-Миронівського природно-сільськогосподарського регіону. За багаторічними даними середньорічна температура повітря становить 7,5°С, сума активних температур за час вегетації кукурудзи - 2100-2500 °С. За даними метеорологічного поста Агрономічної дослідної станції НАУ, в середньому за рік випадає 562, за вегетаційний період 354 мм опадів (63 % річних). Погодні умови за роки проведення досліджень характеризувалися значною контрастністю температурного й водного режимів, що обумовило певні відхилення у життєдіяльності рослин, формуванні їх продуктивності та якості зеленої маси.Період "сівба - сходи" в середньому за роки досліджень не залежав від морфологічного біотипу гібриду, проте він істотно змінювався за строками сівби. Так, у перший строк сівби він становив 16,3 дні, що відповідно на 4 і 6 днів довше, ніж у другий й третій, тобто з підвищенням температури ґрунту та повітря період "сівба - сходи" скорочується в бік варіанта пізнішого строку сівби. Так, за сівби при температурі ґрунту 10-12 ЄС завдяки кращому забезпеченню теплом вегетаційний період ранньостиглого гібрида Зорень скоротився від 103,3 до 98,3, у середньораннього Богун - від 111,7 до 107,0, а у середньостиглого Метеор 317 МВ - від 119,3 до 115,3 днів. Найпомітніша різниця між варіантами спостерігалася в другій половині вегетації на варіанті з нормою внесення 2 л/га цеовіту мікро за другого строку сівби у гібрида Метеор-317 МВ, де у фазу молочної стиглості зерна вона становила 52,8 тис.м 2/га (на контролі 45,0 тис.м 2/га).

Основний зміст