Продуктивність та кормова цінність різностиглих гібридів кукурудзи залежно від строку сівби і позакореневого підживлення в умовах правобережного лісостепу України - Автореферат

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МІНІСТЕРСТВА АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ Продуктивність та кормова цінність різностиглих гібридів кукурудзи залежно від строку сівби і позакореневого підживлення в умовах правобережного лісостепу УкраїниНауковий керівниккандидат сільськогосподарських наук, доцент Єрмакова Людмила Михайлівна, Національний аграрний університет, в.о. завідувача кафедри рослинництва та кормовиробництва Офіційні опоненти:доктор сільськогосподарських наук, професор Ермантраут Едуард Рудольфович, Інститут цукрових буряків УААН, завідувач лабораторії математичного моделювання та інформаційних технологій кандидат сільськогосподарських наук, Гетман Надія Яківна, Інститут кормів УААН, старший науковий співробітник сектору технологій вирощування багаторічних трав Захист відбудеться “25” січня 2007 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.854.01 при Вінницькому державному аграрному університеті та Інституті кормів УААН за адресою: 21008, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеках Вінницького державного аграрного університету та Інституту кормів УААНОсновними агротехнічними заходами, які регулюють ці процеси, є правильний добір гібридів стосовно ґрунтово-кліматичної зони, встановлення оптимальних строків сівби та доз мікродобрив для підживлення. Танчика та інших щодо удосконалення елементів технології вирощування кукурудзи на силос і особливо проведення позакореневого підживлення ще не дають повної чіткої відповіді на ці питання. Створення в Лісостепу України ефективного силосного конвеєру на основі використання кукурудзи передбачає вирощування ранньостиглих, середньоранніх та середньостиглих гібридів, які в структурі посівних площ можуть становити відповідно 30-40, 40-45 і 20-30 %. Дисертаційна робота є одним із напрямів наукових досліджень кафедри рослинництва та кормовиробництва Національного аграрного університету з теми "Розробити і впровадити високопродуктивні ланки зелених конвеєрів на основі використання бобово-злакових багаторічних та однорічних традиційних і малопоширених кормових культур в умовах Правобережного Лісостепу України" (номер державної реєстрації 0101U003459). Основна мета досліджень - встановити вплив строку сівби та позакореневого підживлення на формування продуктивності та якості гібридів кукурудзи різних груп стиглості в умовах Правобережного Лісостепу України.У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, сформовано її мету та наукову новизну, визначено основні напрямки досліджень.Проаналізовано літературні джерела щодо особливостей формування продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості залежно від технологічних прийомів вирощування.Дослідження проводились протягом 2003-2005 років в лабораторіях кафедри рослинництва і кормовиробництва та стаціонарній кормовій сівозміні Агрономічної дослідної станції Національного аграрного університету (с. Пшеничне, Васильківського району Київської області), яка знаходиться в північно-східній частині Правобережного Лісостепу та входить до складу Білоцерківсько-Миронівського природно-сільськогосподарського регіону. За багаторічними даними середньорічна температура повітря становить 7,5°С, сума активних температур за час вегетації кукурудзи - 2100-2500 °С. За даними метеорологічного поста Агрономічної дослідної станції НАУ, в середньому за рік випадає 562, за вегетаційний період 354 мм опадів (63 % річних). Погодні умови за роки проведення досліджень характеризувалися значною контрастністю температурного й водного режимів, що обумовило певні відхилення у життєдіяльності рослин, формуванні їх продуктивності та якості зеленої маси.Період “сівба - сходи” в середньому за роки досліджень не залежав від морфологічного біотипу гібриду, проте він істотно змінювався за строками сівби. Так, у перший строк сівби він становив 16,3 дні, що відповідно на 4 і 6 днів довше, ніж у другий й третій, тобто з підвищенням температури ґрунту та повітря період “сівба - сходи” скорочується в бік варіанта пізнішого строку сівби. Так, за сівби при температурі ґрунту 10-12 ЄС завдяки кращому забезпеченню теплом вегетаційний період ранньостиглого гібрида Зорень скоротився від 103,3 до 98,3, у середньораннього Богун - від 111,7 до 107,0, а у середньостиглого Метеор 317 МВ - від 119,3 до 115,3 днів. Найпомітніша різниця між варіантами спостерігалася в другій половині вегетації на варіанті з нормою внесення 2 л/га цеовіту мікро за другого строку сівби у гібрида Метеор-317 МВ, де у фазу молочної стиглості зерна вона становила 52,8 тис.м2/га (на контролі 45,0 тис.м2/га). Ранньостиглий гібрид Зорень краще реагував на червневі опади у варіантах сівби за температури ґрунту на глибині загортання насіння 8-10 і 10-12 ?С; середньоранній Богун і середньостиглий Метеор 317 МВ - на строки сівби реагували майже однаково, хоча тіснота звязків у цих гібридів значно різнилася: у гібрида Метеор 317 МВ коефіцієнт кореляції свідчить про тісний звязок, а у гібрида Богун - про середній.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ