Продуктивність сої залежно від способів основного обробітку грунту та догляду за посівами в умовах північного лісостепу - Автореферат

Національний науковий центр «інститут землеробства національної академії аграрних наук України»Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник БРУХАЛЬ Фелікс Йосипович, ННЦ «Інститут землеробства НААН», старший науковий співробітник лабораторії обробітку ґрунту і боротьби з бурянами. ґрунт фізичний урожай Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник ЄРМОЛАЄВ Микола Миколайович, завідувач лабораторії сівозмін ННЦ «Інститут землеробства НААН» кандидат сільськогосподарських наук, доцент ЦЮК Олексій Анатолійович, доцент кафедри землеробства та гербології Національного університету біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України. Захист дисертації відбудеться “7”липня 2011р. о “10” годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при ННЦ “Інститут землеробства НААН”Для стабілізації виробництва сої в агроформуваннях північної частини Правобережного Лісостепу України необхідним є розробка та впровадження ґрунтозахисних, енергетично доцільних та економічно обґрунтованих технологій вирощування, які забезпечують відтворення родючості ґрунтів та сприяють підвищенню урожайності. Дослідження є складовою частиною тематичного плану науково-дослідної роботи лабораторії обробітку ґрунту і боротьби з бурянами ННЦ «Інститут землеробства НААН», виконаних згідно науково-технічної програми «Землеробство» на 2006-2010 рр., завдання «Розробити системи боротьби з бурянами на основі оптимального економічно та екологічно обґрунтованого поєднання агротехнічних заходів і гербіцидів» (№ державної реєстрації 0101U003846). Метою досліджень було встановлення впливу тривалого застосування різних способів основного обробітку ґрунту та комплексних заходів боротьби з бурянами за різних способів сівби на формування урожайності і якості насіння сої. дослідити ефективність агротехнічних і хімічних заходів боротьби з бурянами за різних способів основного обробітку ґрунту та способів сівби сої; У Лісостепу України на сірому лісовому крупнопилувато-легкосуглинковому ґрунті вперше встановлено вплив тривалого застосування різних способів основного обробітку в семипільній сівозміні, за використання побічної продукції культур сівозміни, як добрива, на агрофізичні, біологічні, агрохімічні показники родючості ґрунту, потенційну і фактичну забуряненість посівів, урожайність та якість насіння сої.В огляді літератури висвітлено коротку історію, сучасний стан та перспективи розгляду питань щодо впливу різних способів основного обробітку і реакція рослин сої на родючість грунту; обґрунтовується висока шкодочинність бурянів у посівах сої та аналізуються шляхи регулювання рівня забуряненості її агрофітоценозу.Дослідження проводили протягом 2007 - 2009 років у тривалому досліді лабораторії обробітку ґрунту і боротьби з бурянами ННЦ “Інститут землеробства НААН” у державному підприємстві «Дослідне господарство Чабани» (смт. Уміст гумусу у шарі грунту 0-30 см складав 1,30-1,35%; фосфору - 7,9-7,1; калію - 7,0-8,3 мг/100г ґрунту (за Кірсановим); PHKCL - 5,6-6,2, . Дослідження проводили у семипільній зерно - просапній сівозміні з чергуванням культур: пшениця озима - соя - пшениця озима - кукурудза на зерно - соя - ячмінь ярий - ріпак озимий. Проте 2009 рік відзначився підвищеною температурою повітря, а також недостатньою кількістю опадів (ГТК = 0,9) протягом вегетації, що не могло не вплинути на темпи росту, розвитку і формування урожайності сої. Гербіциди вносили ранцевим обприскувачем у строки: фронтьєр оптима (д.р. диметенамід 72 %) - до сходів сої, півот (д.р. імазетапір 10%) застосовували до сходів і у фазі 2-3-х листків у сої; пульсар (д.р. імазамокс 40%) - у фазі 2-3-х листків у сої.Одним із головних завдань обробітку ґрунту є підтримка його оптимальних фізичних властивостей, у тому числі щільності складення, від якої залежить хід хімічних, біологічних процесів та умови росту і розвитку рослин. Наші дослідження показали, що за безполицевого обробітку грунту розміщення органічної маси культур сівозміни у верхній частині орного шару сприяло зменшенню щільності грунту порівняно з оранкою (табл.2). У шарі 20-30 см за безполицевого обробітку відбулося ущільнення грунту до 1,51 г/см3, тоді як за оранки диференціація грунту за щільністю була менш вираженою. Фізико-хімічні властивості ґрунту у роки досліджень за обох способів основного обробітку були в межах оптимального рівня для сої. За оранки на варіантах без хімічного захисту спостерігалась тенденція до підвищення активності продукування СО2 ґрунтом порівняно з безполицевим обробітком (рис.За результатами модельно-польового досліду з визначення потенційної забуряненості встановлено, що за безполицевого обробітку ґрунту кількість насіння бурянів, що дали сходи у період з квітня до кінця травня з шарів ґрунту 0-5 і 5-10 см, була на 33 - 35 % вищою, ніж у варіантах оранки (рис.

Основний зміст роботи