Аналіз сортових особливостей зростання, розвитку та формування урожаю сої залежно від моделей технологій її вирощування. Фактори формування продуктивності сої (сорти, мінеральні добрива, їх дози, способи обробітку ґрунту). Фотосинтетичні показники сої.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТРоботу виконано у Вінницькому державному аграрному університеті протягом 2000-2002 рр. Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор БАХМАТ Микола Іванович, завідувач кафедри рослинництва та кормовиробництва Подільської державної аграрно-технічної академії, ректор кандидат сільськогосподарських наук, КОЛІСНИК Сергій Іванович, завідувач сектором технології вирощування зернобобових КУЛЬТУРІНСТИТУТУ кормів УААН Захист дисертації відбудеться "24" березня 2004 р. о 1000 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.854.01 при Вінницькому державному аграрному університеті. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Вінницького державного аграрного університетуВ результаті проведених польових досліджень було відмічено, що найбільша тривалість генеративного періоду у сортів сої Київська 27 - 70 та Агат - 71 дні та вегетаційного періоду в цілому - 125 та 128 днів спостерігалась при їх вирощуванні за моделлю технології, яка передбачала застосування полицевого обробітку на 25-27 см, внесення мінеральних добрив у дозі N30(ВАС)Р60K60, інокуляцію насіння ризоторфіном (штам 634 б) та вапнування грунту (0,5 норми за г.к.), що, відповідно більше - на 1-2 та 5-8 днів, при порівнянні з сортом сої Київська 27, яку вирощували за базовою моделлю технології, прийнятої за контроль (полицевий обробіток грунту на 25-27 см, внесення добрив у дозі N30P60K60 та інокуляція насіння ризоторфіном (штам 634 б)). Максимальну площу листової поверхні спостерігали у фазі наливання насіння на ділянках досліду, де сою вирощували за моделлю технології, яка передбачала застосування полицевого обробітку на 25-27 см, удобрення мінеральними добривами в дозі N30(ВАС)Р60K60, інокуляцію насіння ризоторфіном (штам 634 б) та вапнування грунту (0,5 норми за г.к.). Встановлено, що в середньому за роки досліджень, максимальний фотосинтетичний потенціал у сортів Київська 27 - 2,295 та Агат - 2,342 млн.м2 днів/га формувався у період повного наливання насіння - фізіологічна зрілість при вирощуванні сої за моделлю, яка передбачала застосування полицевого обробітку на 25-27 см, удобрення мінеральними добривами в дозі N30(ВАС)Р60K60, інокуляцію насіння ризоторфіном (штам 634 б) та вапнування грунту (0,5 норми за г.к.), що на 0,265-0,312 млн.м2 днів/га більше, при порівнянні із контролем. Так, у період до початку цвітіння максимальні показники ЧПФ складали у сорту Київська 27 - 3,60 та у сорту Агат-3,56 г/м2 за добу при вирощуванні сої за моделлю технології, яка передбачала застосування полицевого обробітку на 25-27 см, удобрення мінеральними добривами у дозі N30(ВАС)Р60K60, інокуляцію насіння ризоторфіном (штам 634 б) та вапнування грунту (0,5 норми за г.к.). Максимальні показники накопичення сухої речовини формувалися у період наливання насіння при вирощуванні сої за моделлю технології, яка передбачала застосування полицевого обробітку на 25-27 см, удобрення мінеральними добривами в дозі N30(ВАС)Р60K60, інокуляцію насіння ризоторфіном (штам 634 б) та вапнування грунту (0,5 норми за г.к.) і у сортів Київська 27 та Агат вони складали, відповідно - 4,90-4,93 та 4,95-4,98 т/га, що на 0,81-0,86 т/га більше, при порівнянні із ділянками, де застосовували базову модель технології її вирощування.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливої наукової проблеми управління технологічним процесом підвищення продуктивності сортів сої залежно від моделей технологій її вирощування, в основі яких лежить раціональне поєднання способів обробітку грунту, доз мінеральних добрив із різними формами азоту з врахуванням гідротермічних умов регіону та ресурсного забезпечення технологій в умовах правобережного Лісостепу України. Встановлено, що застосування моделей технології вирощування сої, які включають полицевий обробіток на 25-27 см, вапнування 0,5 норми за г.к. та внесення мінеральних добрив у дозі N30(ВАС)Р60К60 забезпечило збільшення тривалості міжфазних періодів в онтогенезі сої. Відмічено, що максимальна висота рослин у сорту Агат - 83 та у сорту Київська 27 - 88 см, формувалась при її вирощуванні за моделлю, яка передбачала застосування полицевого обробітку на 25-27 см, внесення мінеральних добрив в дозі N30(ВАС)Р60K60, інокуляцію насіння ризоторфіном (штам 634 б) та вапнування грунту (0,5 норми за г.к.), що, відповідно, більше на 6 та 4 см, при порівнянні з ділянками контрольного варіанту. Максимальні показники фотосинтетичного апарату (площа листової поверхні - 40,7-43,7 тис. м.2/га; показники ЧПФ у період повні сходи-початок цвітіння - 3,56-3,60 г на м2 за добу та накопичення сухої речовини період наливання насіння - 4,90-4,98 т/га спостерігали при вирощуванні сої за моделлю технології, яка передбачала застосування полицевого обробітку на 25-27 см, внесення мінеральних добрив в дозі N30(ВАС)Р60K60 на фоні інокуляції насіння ризоторфіном (штам 634 б) та вапнування грунту (0,5 норми за г.к.). Найбільша кількість активних бульбочок - 33 шт.