Продуктивність сої залежно від моделей технологій її вирощування в умовах правобережного лісостепу України - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТРоботу виконано у Вінницькому державному аграрному університеті протягом 2000-2002 рр. Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор БАХМАТ Микола Іванович, завідувач кафедри рослинництва та кормовиробництва Подільської державної аграрно-технічної академії, ректор кандидат сільськогосподарських наук, КОЛІСНИК Сергій Іванович, завідувач сектором технології вирощування зернобобових КУЛЬТУРІНСТИТУТУ кормів УААН Захист дисертації відбудеться "24" березня 2004 р. о 1000 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.854.01 при Вінницькому державному аграрному університеті. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Вінницького державного аграрного університетуВ результаті проведених польових досліджень було відмічено, що найбільша тривалість генеративного періоду у сортів сої Київська 27 - 70 та Агат - 71 дні та вегетаційного періоду в цілому - 125 та 128 днів спостерігалась при їх вирощуванні за моделлю технології, яка передбачала застосування полицевого обробітку на 25-27 см, внесення мінеральних добрив у дозі N30(ВАС)Р60K60, інокуляцію насіння ризоторфіном (штам 634 б) та вапнування грунту (0,5 норми за г.к.), що, відповідно більше - на 1-2 та 5-8 днів, при порівнянні з сортом сої Київська 27, яку вирощували за базовою моделлю технології, прийнятої за контроль (полицевий обробіток грунту на 25-27 см, внесення добрив у дозі N30P60K60 та інокуляція насіння ризоторфіном (штам 634 б)). Максимальну площу листової поверхні спостерігали у фазі наливання насіння на ділянках досліду, де сою вирощували за моделлю технології, яка передбачала застосування полицевого обробітку на 25-27 см, удобрення мінеральними добривами в дозі N30(ВАС)Р60K60, інокуляцію насіння ризоторфіном (штам 634 б) та вапнування грунту (0,5 норми за г.к.). Встановлено, що в середньому за роки досліджень, максимальний фотосинтетичний потенціал у сортів Київська 27 - 2,295 та Агат - 2,342 млн.м2 днів/га формувався у період повного наливання насіння - фізіологічна зрілість при вирощуванні сої за моделлю, яка передбачала застосування полицевого обробітку на 25-27 см, удобрення мінеральними добривами в дозі N30(ВАС)Р60K60, інокуляцію насіння ризоторфіном (штам 634 б) та вапнування грунту (0,5 норми за г.к.), що на 0,265-0,312 млн.м2 днів/га більше, при порівнянні із контролем. Так, у період до початку цвітіння максимальні показники ЧПФ складали у сорту Київська 27 - 3,60 та у сорту Агат-3,56 г/м2 за добу при вирощуванні сої за моделлю технології, яка передбачала застосування полицевого обробітку на 25-27 см, удобрення мінеральними добривами у дозі N30(ВАС)Р60K60, інокуляцію насіння ризоторфіном (штам 634 б) та вапнування грунту (0,5 норми за г.к.). Максимальні показники накопичення сухої речовини формувалися у період наливання насіння при вирощуванні сої за моделлю технології, яка передбачала застосування полицевого обробітку на 25-27 см, удобрення мінеральними добривами в дозі N30(ВАС)Р60K60, інокуляцію насіння ризоторфіном (штам 634 б) та вапнування грунту (0,5 норми за г.к.) і у сортів Київська 27 та Агат вони складали, відповідно - 4,90-4,93 та 4,95-4,98 т/га, що на 0,81-0,86 т/га більше, при порівнянні із ділянками, де застосовували базову модель технології її вирощування.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливої наукової проблеми управління технологічним процесом підвищення продуктивності сортів сої залежно від моделей технологій її вирощування, в основі яких лежить раціональне поєднання способів обробітку грунту, доз мінеральних добрив із різними формами азоту з врахуванням гідротермічних умов регіону та ресурсного забезпечення технологій в умовах правобережного Лісостепу України. Встановлено, що застосування моделей технології вирощування сої, які включають полицевий обробіток на 25-27 см, вапнування 0,5 норми за г.к. та внесення мінеральних добрив у дозі N30(ВАС)Р60К60 забезпечило збільшення тривалості міжфазних періодів в онтогенезі сої. Відмічено, що максимальна висота рослин у сорту Агат - 83 та у сорту Київська 27 - 88 см, формувалась при її вирощуванні за моделлю, яка передбачала застосування полицевого обробітку на 25-27 см, внесення мінеральних добрив в дозі N30(ВАС)Р60K60, інокуляцію насіння ризоторфіном (штам 634 б) та вапнування грунту (0,5 норми за г.к.), що, відповідно, більше на 6 та 4 см, при порівнянні з ділянками контрольного варіанту. Максимальні показники фотосинтетичного апарату (площа листової поверхні - 40,7-43,7 тис. м.2/га; показники ЧПФ у період повні сходи-початок цвітіння - 3,56-3,60 г на м2 за добу та накопичення сухої речовини період наливання насіння - 4,90-4,98 т/га спостерігали при вирощуванні сої за моделлю технології, яка передбачала застосування полицевого обробітку на 25-27 см, внесення мінеральних добрив в дозі N30(ВАС)Р60K60 на фоні інокуляції насіння ризоторфіном (штам 634 б) та вапнування грунту (0,5 норми за г.к.). Найбільша кількість активних бульбочок - 33 шт.