Продуктивність сіяних бобово-злакових травостоїв залежно від удобрення та режимів скошування на низинних луках західного Лісостепу - Автореферат

“ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукРоботу виконано в лабораторії кормовиробництва Інституту землеробства і тваринництва західного регіону Української академії аграрних наук протягом 2004 - 2006 рр. ЯРМОЛЮК Михайло Тимофійович, Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН, головний науковий співробітник лабораторії кормовиробництва БОГОВІН Анатолій Власович, ННЦ ”Інститут землеробства УААН”, головний науковий співробітник лабораторії луківництва кандидат сільськогосподарських наук, доцент Захист дисертації відбудеться “15” жовтня 2008 р. о “12” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при ННЦ “Інститут землеробства УААН”. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ННЦ “Інститут землеробства УААН”.Засвоюючи азот повітря за допомогою бульбочкових бактерій, вони не тільки дають можливість підвищити продуктивність сіяних лучних ценозів (у 1,5 - 2 рази), а й є ефективним засобом поліпшення якості корму та підвищення родючості ґрунту. Проте до останнього часу ще недостатньо встановлено закономірності впливу окремих агротехнічних і біологічних факторів (застосування кальцієвмісних матеріалів, і зокрема місцевих природних агроруд, мінеральних добрив та способу їх внесення, частоти скошування, інокуляції насіння новими високопродуктивними штамами азотфіксуючих та фосформобілізуючих мікроорганізмів) на довговічність збереження бобових трав у бобово-злакових ценозах, продуктивність травостоїв, поживність і якість отриманих кормів та ефективність діяльності азотфіксуючого апарату. Дисертаційна робота є складовою частиною тематичного плану лабораторії кормовиробництва Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН і виконана у відповідності з НТП УААН “Кормовиробництво”, завданнями “Розробити і теоретично обґрунтувати енергоресурсозберігаючу технологію створення і використання пасовищних і сінокісних травостоїв на природних кормових угіддях і схилових землях продуктивністю 60 - 80 ц/га кормових одиниць та збору 10 - 12 ц/га кормового білка” на 2001 - 2005 рр. (номер державної реєстрації 0101U004005) та „Удосконалити технології створення і використання травостоїв на низинних луках з метою запобігання негативного впливу сільськогосподарської діяльності на їх сталий розвиток” на 2006 - 2010 рр. (номер державної реєстрації 0106U003804). Мета роботи полягає у виявленні закономірностей формування високопродуктивного сіяного бобово-злакового травостою залежно від рівня інтенсифікації технологій вирощування та розробці ефективних заходів збереження бобових компонентів у травостої як фактора підвищення продуктивності лучних угідь і поліпшення якості травяних кормів, використовуючи інокуляцію насіння бобових трав, комплексні мінеральні добрива, кальцієвмісні матеріали місцевих агроруд, способи їх внесення і частоту використання травостоїв за вегетаційний період. Для досягнення цієї мети поставлено такі завдання: порівняти продуктивність двократного і трикратного використання травостою залежно від удобрення;У розділі наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених з ефективності використання бобово-злакових травостоїв залежно від удобрення, значення видового складу бобових компонентів та препаратів біологічного і мінерального походження у підвищенні стійкості вказаної групи рослин у фітоценозах, нагромадженні ними симбіотичного азоту та підвищенні продуктивності і якості корму сіяних лук.Досліди закладено на темно-сірих опідзолених легкосуглинкових поверхнево оглеєних ґрунтах низинної луки з дещо різними показниками родючості. Ґрунт досліду з літньою сівбою характеризувався низьким вмістом гумусу (1,8%), слабокислою реакцією ґрунтового розчину (РН 5,5), Нг 1,89 мг-екв/100 г, високою забезпеченістю рухомим фосфором (115 мг/кг) і низьким вмістом обмінного калію (66 мг/кг ґрунту). Ґрунт досліду весняного залуження відзначався високим вмістом гумусу (3,05%), вищою гідролітичною кислотністю (3,51 мг-екв/100 г ґрунту при РН 5,1), а також високим забезпеченням фосфору та низьким - калію. Для проведення досліджень використовували такі мінеральні добрива: азотні - у вигляді аміачної селітри (34% д. р.), нітроамофоски (17% д. р.); калійні - калійну сіль (40% д. р.); фосфорні - суперфосфат (18,7% д. р.); мікроелементи - мікросол, до якого входять такі елементи, як бор, мідь, молібден, залізо, цинк (1,5 кг/га); вапняк - вапнякове борошно (70% д. р.); агроруду (глауконіт); проводили інокуляцію та обробку насіння бобових трав азотфіксуючими (ризобофітом) та фосформобілізуючими бактеріями (ФМБ), а також комплексним біологічним добривом (КБД) та полімінеральним рідким добривом (ПМРД) - 100 мл на 1 т насіння.