Продуктивність сіяних багаторічних бобово-злакових травостоїв залежно від режимів використання та удобрення в умовах Лісостепу західного - Автореферат

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРОДУКТИВНІСТЬ СІЯНИХ БАГАТОРІЧНИХ БОБОВО-ЗЛАКОВИХ ТРАВОСТОЇВ ЗАЛЕЖНО ВІД РЕЖИМІВ ВИКОРИСТАННЯ ТА УДОБРЕННЯ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ЗАХІДНОГО Робота виконана в Інституті кормів Національної академії аграрних наук України. Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, Ковтун Катерина Петрівна, Вінницький національний аграрний університет, завідувач кафедри екології та охорони навколишнього середовища З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеках Вінницького національного аграрного університету за адресою: 21008, м.У збільшенні виробництва кормів у Лісостепу західному важливе значення мають природні та сіяні сіножаті, але продуктивність їх за останні роки знизилась до 5-6 ц/га кормових одиниць. В звязку з цим особливої актуальності набуває виявлення закономірностей формування бобово-злакових агрофітоценозів і розробка ефективних прийомів підвищення їх продуктивності на основі удосконалення видового складу травосумішок, режимів використання та способів удобрення травостоїв. Дисертаційна робота була складовою частиною тематичного плану Інституту кормів НААН та Тернопільского інституту агропромислового виробництва НААН і виконана в рамках НТП «Кормовиробництво» на 2006-2010 роки, завдання «Розробка та реалізація перспективних технологій створення і використання багаторічних сінокосів і пасовищ різного фітоценотичного складу для ВРХ і коней, створених на схилових і рівно-профільних землях для господарств різних форм власності в умовах західного Лісостепу України (номер державної реєстрації 0106U008357). Мета роботи полягає у виявленні закономірностей формування видової структури та продуктивності різночасно достигаючих бобово-злакових травостоїв залежно від режимів використання та способів удобрення. У процесі виконання досліджень використовували такі загальнонаукові методи досліджень: індукції і дедукції (аналіз та узагальнення результатів досліджень), аналогії (проведення порівняння між способами удобрення та режимами використання травостоїв), узагальнення (висновки і пропозиції) та спеціальні: польовий - спостереження за ростом і розвитком рослин під час вегетації, формування урожайності; лабораторний - визначення хімічного складу бобово-злакових травосумішок (вміст сирого протеїну, сирого жиру, БЕР, сирої клітковини, сирої золи), накопичення сухої речовини в бобово-злакових фітоценозах, математично-статистичний - дисперсійний, кореляційний, регресійний аналіз - оцінка достовірності експериментальних даних; розрахунково-порівняльний - визначення урожайності та якості корму бобово-злакових травосумішок, економічна та енергетична оцінка досліджуваних елементів технології.В середньому за роки досліджень при дворазовому сінокосінні найвищою сумарною щільністю пагонів відзначився варіант із внесенням повного мінерального добрива в розрахунку N90P90K90 поверхнево та Кристалону особливого позакоренево ранньостиглої та пізньостиглої травосумішок - 2062 шт./м2, а при триразовому - пізньостиглої травосумішки при вищезазначеному способі удобрення - 2232 шт./м2. Найоптимальніші умови для бобових, серед досліджуваних варіантів удобрення, створювалися при поверхневому внесенні фосфорно-калійних добрив з розрахунку P90K90 та позакореневому підживленні Кристалоном особливим, частка яких становила на кінець досліджень 8,6-18,5% при двоукісному та 11,8-23,4% при триукісному використанні залежно від складу травосумішки. В першому укосі травостою при традиційному для наших умов двоукісному використанні сінокосів частка листя в структурі урожаю становила 37,2-50,0%, а при триукісному - 42,9-53,1% залежно від удобрення та складу травосумішки. Серед досліджуваних способів удобрення найбільш облистяними виявилися рослини на варіантах із внесенням повного мінерального добрива N90Р90К90 поверхнево та Кристалону особливого позакоренево - 45,1-50,0% при дворазовому та 50,8-53,1% при триразовому сінокосінні, що відповідно на 6,9-7,9 та 5,9-8,4% більше порівняно з контрольним варіантом без добрив. Найменшим вмістом сирого протеїну відзначився контрольний варіант без добрив 11,69-12,54% при двоукісному та 12,85-13,43% при триукісному використанні, а найбільшим - із внесенням поверхнево повного мінерального добрива з розрахунку N90Р90К90 та Кристалону особливого позакоренево - відповідно 16,10-16,24% при двоукісному та 16,98-17,46% при триукісному використанні залежно від складу травосумішки.У дисертації наведено теоретичний аналіз і узагальнення наукових розробок та результатів польових досліджень, на підставі яких запропоновано нове вирішення наукової задачі, яка полягає у встановленні закономірностей росту і розвитку та формування ботанічного складу і продуктивності різночасно достигаючих бобово-злакових травостоїв залежно від режимів використання та удобрення на темно-сірих опідзолених грунтах Лісостепу західного.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ