Продуктивність різновікових лучних травостоїв залежно від удобрення та режимів використання в західному Лісостепу - Автореферат

“Інститут землеробства української академії аграрних наук” Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукНауковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Ярмолюк Михайло Тимофійович, Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН, головний науковий співробітник лабораторії кормовиробництва Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор БОГОВІН Анатолій Власович, ННЦ “Інститут землеробства УААН”, головний науковий співробітник лабораторії луківництва кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник РАК Лідія Іллівна, Тернопільський інститут АПВ УААН, завідувач сектору кормовиробництва Захист дисертації відбудеться “_16_” __травня______ 2007 р. о “_10_” годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при ННЦ “Інститут землеробства УААН”.У створенні міцної кормової бази для тваринництва важлива роль належить лучному кормовиробництву, зокрема природним і сіяним сіножатям, культурним пасовищам, які займають у західному регіоні України 36% усіх сільськогосподарських угідь. З проблеми підвищення ефективності використання в зазначеному регіоні природних і сіяних лучних угідь, і особливо культурних пасовищ як енергетично й економічно найвигідніших, у попередні роки проведено багато досліджень (Г.С. Недостатньо зясованим залишається також питання регулювання на різновікових травостоях темпів наростання рослинної маси та надходження її впродовж вегетаційного періоду шляхом розподілення під укоси помірних доз азотних добрив за різної інтенсивності використання рослинних угруповань, а також їх впливу на продуктивність ценозів, якість і поживну цінність корму, нагромадження коріння та зміну агрохімічних властивостей ґрунтів. Встановити закономірності формування видового складу та продуктивних властивостей старосіяного і новоствореного травостоїв залежно від диференційованого застосування на луках помірних доз азотних добрив і зміни періодів відростання рослинних угруповань та розробити технологічні прийоми найефективнішого їх використання для отримання високих врожаїв якісної травяної маси з найкращим розподіленням її за укосами впродовж сезону. оцінити якість та поживність корму, отриманого із старосіяного та новоствореного травостоїв при різних способах розподілу азотних добрив та тривалості відростання травостоїв;У розділі наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених з ефективності різних систем азотного удобрення та тривалості відростання травостою, а також їх дії на хімічний склад корму.Ґрунт дослідних ділянок темно-сірий опідзолений легкосуглинковий поверхнево оглеєний, який у шарі 0-20 см має: РН (сольовий) 4,5-5,0, вміст гумусу - 5,4-5,9%, забезпеченість рухомим фосфором та обмінним калієм - відповідно 5,2-31,0 та 4,4-9,8 мг/100 г ґрунту. На фосфорно-калійному фоні (Р60К90) вивчали дозу азоту 140 кг/га діючої речовини з різними способами розподілу (рівномірним (35 35 35 35), наростаючим (0 30 40 70)) за укосами використання, фазою розвитку в першому укосі та тривалістю відростання травостою між укосами. Сівбу трав проведено під покрив пажитниці однорічної травосумішкою такого складу: пажитниця багаторічна (Дрогобицька 16) - 12 кг/га, костриця лучна (Люлінецька 3) - 8 кг/га, тимофіївка лучна (Люлінецька 1) - 6 кг/га, конюшина повзуча (Передкарпатська) - 6 кг/га. Погодні умови в роки досліджень були сприятливими для багаторічних трав, за винятком зимового періоду 2002-2003 рр., коли із травостою випадали конюшина повзуча, пажитниця багаторічна через промерзання ґрунту. Облік урожаю проводили за методикою Інституту кормів УААН (1994), вміст сухої речовини визначали шляхом висушування рослинних зразків по 0,5 кг зеленої маси за температури 1050С до постійної маси.За результатами наших досліджень, на старосіяному травостої найвищу врожайність отримано на варіанті з наростаючим розподілом доз азоту з весни до осені у фазі виколошування злаків і наступним використанням через 36 днів (6,86 т/га сухої маси), що на 0,05 т/га більше ніж за рівномірного розподілу протягом вегетаційного періоду (табл. Найвищий вихід з 1 га кормових одиниць та перетравного протеїну забезпечив рівномірний розподіл азотних добрив і використання за перший раз у фазі кущіння злаків (6,26 і 0,89 т/га). Продуктивність старосіяного травостою була найнижча за тривалості відростання злакових трав між укосами через 18 днів (4,99 т/га кормових одиниць і 0,73 т/га перетравного протеїну). У середньому за чотири роки досліджень на новоствореному травостої одержано однакову врожайність як при рівномірному (7,48 т/га), так і при альтернативному, тобто зростаючому розподілі азотного добрива (7,46 т/га сухої маси). Відповідно за таких систем удобрення одержано найкращі показники продуктивності травостою (7,10; 6,86 т/га кормових одиниць і 0,91; 0,92 т/га перетравного протеїну).За роки досліджень на різновікових травостоях при внесенні азотних добрив основну частку в урожаї займали злаки (69-92%).