Продуктивність різних типів саду яблуні на вегетативних підщепах в умовах Північного Лісостепу України - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Продуктивність різних типів саду яблуні на вегетативних підщепах в умовах північного лісостепу УкраїниЙого необхідно вирішувати шляхом впровадження інтенсивних технологій, основною ланкою яких є тип саду, компонентами якого є підщепа, сорт, схема садіння та форма крони. Оскільки в північному Лісостепу сади з розріджено-ярусною кроною та різні типи пальмет не досягли проектної врожайності, постало питання про теоретичне обгрунтування нових типів насаджень яблуні на клонових підщепах, які б забезпечили слаборослість, скороплідність, стабільну врожайність, добру якість плодів, а також високу економічну та енергетичну ефективність їх вирощування. Основною метою досліджень була порівняльна оцінка продуктивності нових типів садів на вегетативних підщепах та слаборослих вставках селекції Мічурінського державного аграрного університету, а також на підщепах М 9 і ММ 106 та наукове обгрунтування високопродуктивного типу насадження. Завдання досліджень полягало у вивченні впливу клонових підщеп і типів саду на: показники росту дерев, морозостійкість пагонів та площу листової поверхні; освітленість крон, фотосинтетичну активність листової поверхні та структуру фітомаси; архітектоніку кореневої системи і особливості мінерального живлення; водний режим насаджень і стан води в листі; урожайність і якість плодів, а також в економічній та енергетичній оцінці насаджень. Вперше в умовах північного Лісостепу України вивчено нові клонові підщепи та слаборослі вставки селекції Мічурінського державного аграрного університету в садах; розроблено та науково обгрунтовано нові типи насаджень яблуні на середньорослих, напівкарликових і карликових клонових підщепах.В розділі “Стан вивчення питання” висвітлено взаємовплив підщеп і сорту на силу росту дерев, дано оцінку продуктивності різних типів саду на вегетативних підщепах, умов їх освітленості, водного та поживного режиму грунту тощо. Експериментальні дослідження проведено в 1989-1996 рр. в КСП “Рославичі” Васильківського району Київської області в польових дослідах, закладених весною 1983 р. Щодо кількості опадів район проведення досліджень належить до зони достатнього зволоження, але протягом року і вегетаційного періоду вони розподіляються нерівномірно. У першому досліджували ріст і продуктивність насаджень сортів Рубінове Дуки та Зимове лимонне на насіннєвій підщепі з формуванням вільноростучої пальмети та розміщенням дерев 6 х 4 м (контроль); на насіннєвій зі слаборослими вставками парадизки Будаговського, 57-491, 57-366 і на карликових - М 9, 57-257, 57-476 (округла крона з низько розміщеною зоною плодоношення) зі схемою садіння 4 х 2,5 м. Дерева на ММ 106 формували за типом вільноростучої пальмети зі схемою садіння 6 х 3 м (контроль), на 57-490 - вільноростучої пальмети та веретеноподібної крони (6 х 4 та 6 х 3 м), а на 57-545 - вільноростучої пальмети, веретеноподібної та округлої з низько розміщеною зоною плодоношення крони (розміщення дерев 5 х 4 та 5 х 3 м).В другій декаді травня приріст довжини пагонів у дерев на насіннєвій підщепі зі слаборослими вставками збільшився на 14,1-31,3, а на карликових - на 35,4-69,7% порівняно із насіннєвою підщепою. У дерев на насіннєвій підщепі відсоток укорочених пагонів довжиною до 30 см становив 32,9-39,4, насіннєвій зі вставками слаборослих - 34,7-56,4 і карликових - 50,0-88,9%, а середня довжина пагонів складала відповідно 42,7-44,7; 24,3-32,9 і 20,6-24,2 см. Обєм крон у дерев зі вставками становив 51-63, на карликових підщепах - 28-55% від дерев на сіянцях Антонівки. У сортів на насіннєвій підщепі відмічено найбільшу площу листкових пластинок і найменшу їх товщину, а в сортів на слаборослих вставках та на карликових підщепах спостерігалась протилежна тенденція. Основна частина їх у дерев на підщепах 57-476 та М 9 поширювалась у радіусі 0-100 см від штамба, а на насіннєвій підщепі зі вставкою парадизки Будаговського - 100-200 см.Висота дерев після закінчення формування крони становить: на карликових підщепах (М 9, 57-257, 57-476) - 67-75, насіннєвих із вставкою слаборослих (парадизка Будаговського, 57-366, 57-491) - 74-80% по відношенню до дерев на сіянцях Антонівки (контроль). Крони девятирічних дерев освоюють відведену площу живлення на карликових підщепах на 48-70, насіннєвій із вставками слаборослих - 66-71 і без вставок - на 43-50%, а їх обєм досягає відповідно 51,1-62,7% порівняно до дерев на сіянцях Антонівки. В перерахунку на 1 га насаджень цей показник на карликових підщепах та слаборослих вставках збільшився в 1,3-1,5 раза порівняно із садами на насіннєвих підщепах. У дерев на середньорослій підщепі 57-490, розміщених за схемою 6 х 3 м з веретеноподібною кроною обєм останньої, окружність штамба, сумарна довжина пагонів і площа листової поверхні збільшились на 6,7-23,8, а у щеплених на напівкарликовій підщепі 57-545 з округлою кроною і висаджених за схемою 5 х 3 м - на 12,1-62,1% порівняно з вільноростучою пальметою.

Основний зміст роботи