Продуктивність пшениці твердої ярої залежно від елементів технології вирощування в Правобережному Лісостепу України - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИРобота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України КАЛЕНСЬКА Світлана Михайлівна, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри рослинництва САБЛУК Василь Трохимович, Інститут цукрових буряків НААН України, завідувач лабораторії захисту рослин від шкідників та хвороб кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Захист дисертації відбудеться “17” грудня 2010 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.10 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м.Незважаючи на значний ґрунтово-кліматичний потенціал нашої держави в контексті одержання сталих врожаїв зернових культур, проблема виробництва зерна з високими показниками якості залишається актуальною, у вирішенні якої пшениця яра відіграє важливу роль. Створення та впровадження у виробництво сортів пшениці твердої з високим рівнем генетичного потенціалу продуктивності, адаптованих до конкретних ґрунтово-кліматичних умов розширює перспективи виробництва зерна пшениці твердої ярої, особливо враховуючи суттєві зміни клімату, які сприяють отриманню високоякісного зерна даної культури не лише в Степу й Лісостепу, а навіть і в зоні Полісся. З огляду на те, що більша частина продукції, яка виробляється з зерна пшениці твердої в Україні імпортується, надзвичайно актуальним є збільшення виробництва зерна, розширення частки виду в структурі зернових та створення свого власного ринку. Проте низька врожайність культури у виробництві свідчить про низький рівень реалізації біологічного потенціалу, що повязано з технологічним супроводом в цілому і зокрема підбором сортів, системою удобрення, особливо в регіонах, в яких посіви цього виду пшениці лише набувають поширення. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: - вперше в умовах Правобережного Лісостепу України в системі трифакторного досліду науково обґрунтовано вплив доз мінерального удобрення на ріст і розвиток рослин, елементи структури врожаю, урожайність та якість зерна пшениці твердої ярої;Погодні умови вегетаційних років в цілому забезпечували умови росту та розвитку рослин пшениці твердої ярої, проте вони досить суттєво різнилися між собою та з багаторічними показниками про що свідчать коефіцієнти суттєвості відхилень (Кс) суми опадів та середніх температур вегетаційних років від середніх багаторічних даних. Липень у всі роки належав до ІІІ категорії: Кс = --2,7 у 2006 р.;-7,1 у 2007 р.;-6,9 у 2008 р. Серпень 2006 і 2008 (Кс =-4,9 і-4,4 відповідно) років належав до ІІІ категорії, а 2007 р. З 15 місяців досліджуваних вегетаційних років по забезпеченості їх опадами до І категорії (Кс = 0,1-1,0) належало лише 2 місяці (13,3 %); до ІІ категорії (Кс = 1,1-1,9) - 2 місяці (13,3 %) і до ІІІ категорії (Кс = 2-6,0) - 11 (73,3 %). З метою реалізації програми наукового обґрунтування технології вирощування пшениці твердої ярої були закладені дослідження в стаціонарному досліді, який розміщувався у 10-пільній сівозміні. Найкоротший вегетаційний період пшениці твердої ярої був у 2008 році, що обумовлювалося нижчою сумою активних температур - 1845 ОС і становив - 112 днів у сорту Ізольда та 120 днів у сорту Букурія.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і практичне вирішення наукового завдання, що виявляється у зясування ролі технологічних факторів та удосконалення технології вирощування сортів пшениці твердої ярої в Правобережному Лісостепу України, яке вирішено за рахунок оптимізації мінерального живлення. Польова схожість насіння залежить від погодних умов, системи удобрення та сортових особливостей - у сорту Ізольда польова схожість була вищою (80,8-85,2 %) порівняно із сортом Букурія (77,0-83,2 %). Найвищі запаси доступної для рослин вологи на час сівби пшениці твердої ярої в шарі ґрунту 0-10 см відмічено у 2008 році (10,8 мм), що обумовило високу польову схожість насіння пшениці твердої ярої на рівні 75-85 %, тоді як у 2007 році вміст вологи складав лише 5,2 мм і польова схожість насіння культури не перевищувала 73 %. Кількість накопиченої сухої речовини у фазі молочно-воскової стиглості зерна за внесення N120P120K120 N30IV дорівнює 937,5 і 968,7 г/м2 відповідно для сортів Букурія та Ізольда; площа листкової поверхні - відповідно 47,7 та 46,2 тис. м2/га (при 20,3 і 19,6 тис. м2/га в контрольному варіанті); фотосинтетичний потенціал - 2,9 та 3,2 млн.м2/га х діб (при 1,1 і 1,3 млн.м2/га х діб у контрольному варіанті). За внесення N120P120K120 N30IV кількість зерен в колосі сорту Ізольда становила 27,7 шт., проти 18,0 штук в контрольному варіанті; маса зерна з колосу - 1,02 г проти 0,46 г; а маса 1000 зерен - 37,4 г проти 33,0 г.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ