Продуктивність праці в Україні: стан та організаційно-економічний механізм підвищення - Автореферат

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»Спеціальність 08.00.07 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика Роботу виконано на кафедрі управління персоналом та економіки праці ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана". Грішнова Олена Антонівна, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», професор кафедри управління персоналом та економіки праціВажливою передумовою досягнення позитивних зрушень у соціально-економічному розвитку будь-якої держави є формування ефективного організаційно-економічного механізму підвищення продуктивності праці. Необхідність підвищення продуктивності посилюється низкою причин: по-перше, ефективне використання праці сприяє нарощенню конкурентних переваг національної економіки; по-друге, вихід вітчизняної економіки із фази рецесії можливий, передусім, через підвищення продуктивності праці; по-третє, прогресивна динаміка продуктивності праці та відповідне збільшення доходів працюючих і прибутків підприємств сприятиме економічному зростанню, розширенню можливостей соціального розвитку. Методологічні, методичні та прикладні питання багатопланової проблеми підвищення продуктивності праці були і залишаються обєктом наукових досліджень. Для досягнення поставленої мети сформульовано та вирішено такі наукові і практичні завдання: - уточнено сутність категорій «продуктивність праці» та «організаційно-економічний механізм підвищення продуктивності праці», обґрунтовано суспільне значення її підвищення в сучасних умовах; Історико-логічний метод використано для дослідження генезису продуктивності праці в процесі переходу від селянського господарства до сучасної інноваційної економіки; класифікаційно-аналітичний метод - при дослідженні чинників зростання продуктивності праці, розробці методики оцінювання продуктивності праці; методи статистичного аналізу - для оцінки стану та динаміки продуктивності праці; економіко-математичні методи - для визначення пріоритетності чинників зростання продуктивності праці.У розділі 1 «Теоретико-методологічні аспекти дослідження продуктивності праці» розкрито сутність продуктивності праці та соціально-економічне значення її підвищення в сучасних умовах, виявлено й досліджено інституційні чинники динаміки продуктивності праці на макроекономічному і мезоекономічному рівнях, систематизовано методичні підходи до обчислення продуктивності праці. Лише значно пізніше, починаючи із останньої третини XVIII ст. в період розвитку промисловості, що характеризувався раціоналізацією поділу праці, посиленням ролі праці, збільшенням масштабів і динаміки виробництва, продуктивність вже розглядається у контексті продуктивності праці та зосереджується увага на необхідності її підвищення. Сутність і значення продуктивності праці в роботі розглянуто через функції, що вона виконує: економічну (чинник підвищення конкурентоспроможності, зростання валового внутрішнього продукту, національного доходу, прибутку, зменшення інфляції), організаційну (спосіб перерозподілу ресурсів, де ресурс, продуктивність якого вища, заміщує інший, менш продуктивний), соціальну (формування продуктивної зайнятості, зростання добробуту людей, підвищення якості трудового життя, предмет колективних договорів і угод, трудових контрактів), розподільчу (перерозподіл інвестицій та ресурсів у галузі з більш високою продуктивністю). В результаті дослідження існуючих організаційно-методичних підходів до обчислення продуктивності праці, нормативно-законодавчої бази, зарубіжного досвіду в роботі запропонований авторський підхід щодо вимірювання продуктивності праці (табл.1.) на макроекономічному, мезоекономічному та мікроекономічному рівнях, де надано характеристику різних 16 показників продуктивності праці, що можуть бути застосовані для комплексної оцінки продуктивності праці залежно від рівня дослідження та мети. У розділі 2 «Аналіз сучасного стану і динаміки продуктивності праці в Україні» проведено оцінку продуктивності праці та тенденцій її зміни на макроекономічному і мезоекономічному рівнях, досліджено динаміку інституційних чинників продуктивності праці, визначено ступінь впливу аналізованих чинників на продуктивність праці, виявлено напрями впливу глобалізації світового економічного простору на динаміку цього показника.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає у подальшому розвитку теоретико-методичних засад дослідження продуктивності праці, аналізі її сучасного стану та динаміки і на цій основі обґрунтовано пріоритетні напрями удосконалення організаційно-економічного механізму її підвищення в Україні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ