Продуктивність пажитнице-кострицевого гібриду залежно від технологічних прийомів його вирощування в умовах західного Лісостепу - Автореферат

Міністерство аграрної політики України Вінницький державний аграрний університет Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукРоботу виконано в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону Української академії аграрних наук. Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор МАЩАК Ярослав Іванович, Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН, головний науковий співробітник лабораторії кормовиробництва Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор ПІДПАЛИЙ Іван Федорович, Вінницький державний аграрний університет, завідувач кафедри кормовиробництва доктор сільськогосподарських наук, професор КУРГАК Володимир Григорович, Інститут землеробства УААН, завідувач лабораторії луківництва Захист відбудеться „22” червня 2006 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.854.01 при Вінницькому державному аграрному університеті і Інституту кормів УААН за адресою: 21008, Вінницька обл., Вінницький р-н, с.Можливості вирощування пажитнице-кострицевого гібриду як нової злакової трави у грунтово-кліматичних умовах західного Лісостепу України вивчено недостатньо, тому одержання таких даних і визначає актуальність теми дисертаційної роботи. Мета і завдання досліджень полягає в опрацюванні і теоретичному обгрунтуванні основ вирощування пажитнице-кострицевого гібриду в оптимізованих посівах з однорічними культурами; в системі одержання двох урожаїв кормових культур за рік в західному Лісостепу; у виявленні залежності формування врожаю пажитнице-кострицевого гібриду за різної густоти рослин у безпокривних і оптимізованих посівах. Метою роботи було вивчити технологію вирощування пажитнице-кострицевого гібриду в підпокривних і безпокривних посівах шляхом оптимізації норм висіву насіння при різних способах сівби і удобрення. Виходячи з поставленої мети, дослідженнями передбачалося вирішення таких завдань: вивчити залежність формування врожаю пажитнице-кострицевого гібриду в підпокривному та безпокривному посівах; Наукова новизна Вперше в умовах західного Лісостепу вивчено біологічні особливості росту і розвитку рослин пажитнице-кострицевого гібриду на зелений корм та насіння, взаємовплив норм висіву, способів сівби, удобрення, що дає можливість розширити площі посіву цієї культури і цим значно збільшити виробництво та покращити якість кормів, зменшити дефіцит рослинного білка для тваринництва як основної галузі сільськогосподарського виробництва.Аналіз одержаних результатів з оптимізації формування агроценозів однорічних культур з пажитнице-кострицевим гібридом вказує, що редька олійна і ярий ріпак більше затіняють молоді рослини, ніж інші культури на зелений корм (табл. Як показали дослідження, найвищий урожай сухої маси (12,3 ц/га) одержано з варіанта пажитнице-кострицевий гібрид редька олійна, на варіанті пажитнице-кострицевий гібрид ярий ріпак - 2,8 ц/га. В одному кілограмі корму містилося 0,87-0,91 кормових одиниць на ділянках, де висівали кормові культури на зелений корм, і 0,91-0,93 кормових одиниць на ділянках з ячменем, вівсом, пшеницею ярою на зерно. У наших дослідженнях на одну кормову одиницю на ділянках, де висівали однорічні культури на зелений корм, припадало 91-117 г протеїну, а на ділянках з ячменем, вівсом і пшеницею ярою на зерно - 119-124 г протеїну. Співвідношення К:Na і К:(Са Mg) у кормових культурах в оптимізованих посівах з пажитнице-кострицевим гібридом було допустимим, крім ділянок, де висівали пажитнице-кострицевий гібрид без покриву і пажитницю однорічну на зелений корм.У дисертації досліджено і теоретично обґрунтовано технологічні заходи щодо вирішення важливого наукового завдання: вирощування та вивчення особливостей формування росту та розвитку рослин пажитнице-кострицевого гібриду на корм, шляхом оптимізації покривної культури, способів сівби і норм висіву та удобрення з метою збільшення виробництва дешевих травянистих кормів в умовах західного Лісостепу. Вирощування пажитнице-кострицевого гібриду в оптимізованих посівах з однорічними кормовими культурами забезпечує два повноцінних урожаї з одиниці площі, що дало можливість скоротити енерговитрати майже вдвоє і зібрати від 2,0 до 10,7 т/га кормових одиниць. Найкращу кормову продуктивність (4,6 т/га кормових одиниць та 0,77 т/га сирого протеїну при забезпеченні 104 г перетравного протеїну в одній кормовій одиниці) одержано на посівах вико-вівса з підсівом пажитнице-кострицевого гібриду. Найвищу концентрацію сирого протеїну (16,41%) одержано в одновидовому посіві пажитнице-кострицевого гібриду на варіантах з ріпаком ярим (16,08%) та пажитницею однорічною (15,7%), а вміст білкового компонента в складі травяного корму прямо пропорційний до протеїну на цих варіантах. На варіанті з повним мінеральним удобренням у нормі N120P90K120 зібрано найвищу врожайність сухої маси пажитнице-кострицевого гібриду, яка становить 11,5 т/га.