Продуктивність люцерно-злакових травосумішок залежно від їх складу і удобрення на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу - Автореферат

Міністерство аграрної політики України ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛЮЦЕРНО-ЗЛАКОВИХ ТРАВОСУМІШОК ЗАЛЕЖНО ВІД ЇХ СКЛАДУ І УДОБРЕННЯ НА ЧОРНОЗЕМІ ОПІДЗОЛЕНОМУ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУНаукові керівники: доктор сільськогосподарських наук, професор доктор сільськогосподарських наук, професор СЛЮСАР Іван Тимофійович, завідувач лабораторії землеробства на осушуваних землях Інституту землеробства УААН Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений працівник сільського господарства України МАКАРЕНКО Петро Савелійович, провідний науковий співробітник відділу кормовиробництва Інституту кормів УААН доктор сільськогосподарських наук, професор МАТКЕВИЧ Валентин Трохимович, завідувач відділу кормовиробництва Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Захист відбудеться “21” червня 2001 року 0 12 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 05.854.01 при Вінницькому державному аграрному університеті УААН. Відгуки на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою, просимо надсилати за адресою: Україна,21008, Вінницька область, Вінницький р-н,с.Тим більше, що при переході на ринкові відносини та у звязку з погіршенням екологічного стану в Україні близько 10 млн,га ріллі планується перевезти в кормові угіддя, основу яких будуть складати культурні сіножаті і пасовища. Розвязанню цих проблем в умовах чорноземів опідзолених крупнопилуватих легкосуглинкових південної частини Лісостепу України дослідники приділяли вкрай мало уваги. Дослідження були складовою частиною завдання кафедри кормовиробництва та сільськогосподарської меліорації Національного аграрного університету по темі “Удосконалення технологій адаптивного вирощування білкових кормових культур” НТП “Кормовиробництво”(номер державної реєстрації 0198U004077). Мета досліджень полягала у розробці і теоретичному обґрунтуванні найбільш продуктивних люцерно-злакових травосумішок на опідзолених чорноземах прои внесенні розрахункових норм мінеральних добрив. Предмет дослідження - фактори формування врожайності люцерно-злакових травосумішок за різного їх складу та удобрення, зокрема залежність від стану ґрунтів та агрозаходів, що впливають на їх продуктивність.Проаналізовані дані літературних джерел, що стосуються вирощування бобово-злакових травосумішок і ролі у створенні міцної , економічно ефективної кормової бази.Дослідження проводились в 1990-1992 та 1997-1999рр. в КСП “Дружба” с.Грушів Миронівського району Київської області. Орний шар ґрунту (0-35 см) має таку характеристику: вміст гумусу-3,1%, гідролітична кислотність - 2,2-2,8 мг-екв на 100 г ґрунту, РН сольове-5,9-6,8, вміст калію-5,7-5,8 мг на 100 г ґрунту. Дослідження проводили за схемою, наведеною в табл.1.дози мінеральних добрив розраховували виходячи з запланованої врожайності (100 ц/га абсолютно сухої маси). При розрахунках винесення NPK урожаєм враховували коефіцієнти використання поживних речовин з ґрунту і мінеральних добрив. Динаміку лінійного росту визначали на 30-й, 40-й і 50-й дні вегетації та перед початком обліку урожаю шляхом замірювання висоти 20 рослин кожного виду по діагоналі ділянки.Спостереження за вологістю ґрунту в період вегетації трав показали, що протягом усіх років досліджень вологість орного та підорного шарів ґрунту на початку інтенсивного росту рослин перебувала в оптимальних межах(18,3-25,6% абсолютно сухої наважки при вологості капілярів 17,8% та найменшій вологоємності ґрунту дослідних ділянок 26,7% сухої наважки). В той же час у у посушливому 1992 р., коли кількість опадів за вегетацію була меншою від норми(81,6%), вона часто була нижчою за оптимальні показники, особливо у другій половині періоду вегетації (16,2-17,01% сухої наважки).У 1991 році показники вологості ґрунту займали проміжне положення між показниками 1990 і 1992 рр.Навесні раніше відновлювалась вегетація і наставала відповідна фаза розвитку у стоколосу безостого та очеретянки звичайної, пізніше - у костриці лучної, костриці східної і тимофіївки лучної, а після скошування трав спостерігалася зворотна залежність. Так під впливом мінерального азоту у складі N142 P120K180 висота рослин збільшувалась від 48,4 до 141,5 см, тоді як у варіантах без добрив (контроль) висота травостою була найменшою-31,3-102,3 см, що на 15,0-20,6 см менше, ніж при внесенні P120K180 і на 17-39 см менше, ніж при застосуванні N142 P120K180.Трави, які вирощувалися без добрив, відрізнялися не тільки меншою висотою, але й світло-зеленим забарвленням листків, меншою кущистістю, пізнішим відновленням вегетації, повільнішим відростанням після чергового скошування. Найсприятливіші умови для стеблоутворення всіх травосумішок створювалися при внесенні повного мінерального добрива, при цьому найбільшу щільність травостоїх у всіх варіантах досліду в період другого скошування, а в чистих посівах люцерни - при внесенні фосфорно-калійних добрив.