Продуктивність лукопасовищних угідь залежно від способів їх поліпшення, складу травосумішок та удобрення на осушуваних органогенних ґрунтах Лісостепу України - Автореферат

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукОфіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Кургак Володимир Григорович, Інститут землеробства УААН, завідувач лабораторії луківництва кандидат сільськогосподарських наук, доцент Єрмакова Людмила Михайлівна, Національний аграрний університет, завідувач кафедри кормо виробництва. Захист відбудеться 26.05.2004 р. о 13 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при Інституті землеробства УААН. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту землеробства УААН. Проведено дослідження різних способів поліпшення вироджених луків (докорінного і поверхневого) з метою створення високопродуктивних травостоїв для сінокісно-пасовищного використання шляхом добору різностиглих травосумішок на трьох фонах: без удобрення та внесення Р 45К 120 і N90Р 45К 120. Встановлено, що найбільш ефективним за продуктивністю травостоїв є докорінне поліпшення в поєднанні з внесенням мінеральних добрив, яке кардинально змінює ботанічний склад за рахунок цінних компонентів і цим сприяє збільшенню вмісту важливих органічних та мінеральних сполук у кормі.У комплексі ефективних заходів підвищення продуктивності природних кормових угідь на органогенних грунтах важлива роль належить розробленню і впровадженню у сільськогосподарське виробництво екологічно та економічно вигідних способів їх поліпшення. Наукова новизна отриманих результатів полягає у визначенні закономірностей трансформації видової структури різностиглих травостоїв залежно від способів поліпшення лук, їх удобрення і складу травосумішок та розробці технології створення високопродуктивних лукопасовищних угідь. Практичне значення одержаних результатів полягає в удосконаленні технологій вирощування різностиглих сумішок багаторічних трав за сінокісно-пасовищного використання в умовах осушуваних органогенних ґрунтів Лісостепу України, які сприяють рівномірному, протягом активного періоду вегетації трав, надходженню зеленої маси у системі травяних конвеєрів та забезпечують за щорічного внесення Р 45К 120 або N90Р 45К 120 отримання з 1 га 70-95 ц сухої маси, 65-90 ц кормових одиниць, 10-13 ц сирого протеїну при собівартості 1 ц кормових одиниць 10-13 грн. За докорінного поліпшення після фрезування (ФБН-1,5), оранки (ПЯ-3-35), дискування (БДТ-3) та дворазового прикочування важкими болотними котками (3 КВГ-1,4) проведено сівбу травосумішок з нормою висіву насіння компонентів (кг/га): ранньостиглої - з включенням грястиці збірної (12), костриці лучної (7), стоколосу безостого (7); середньостиглої - з включенням стоколосу безостого (12), костриці лучної (7) і тимофіївки лучної (6); пізньостиглої - з включенням тимофіївки лучної (10), костриці лучної (7); осінньої - з включенням костриці східної і червоної (відповідно 16 і 4) та стоколосу безостого (5). На удобрених фонах у досліді передбачено варіанти де: 25% злаків замінено конюшиною лучною; додатково включено до травосумішок кострицю червону; без підсівання трав (за поверхневого поліпшення).У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка полягає у встановленні особливостей формування різностиглих травостоїв залежно від різних агроекологічних факторів та розробленні технології створення високопродуктивних сінокісно-пасовищних угідь на осушуваних органогенних ґрунтах Лісостепу України шляхом добору компонентів до травосумішок за різних способів поліпшення кормових угідь та встановлення кращих рівнів їх удобрення з метою отримання високої врожайності та конвеєрного надходження зеленої маси різного призначення. За докорінного поліпшення в ранньостиглих сумішках основу травостою складає грястиця збірна - 69-77%, середньостиглих - стоколос безостий і костриця лучна - 47-68%, пізньостиглих - тимофіївка лучна - 30-57% і осінній - костриця східна - 59-61%. Різниця в настанні збиральної стиглості між ранньо-і середньостиглими сумішками у першому укосі становила 7-15, в отавах - 12-15 днів, а між ранньо-і пізньостиглими - відповідно 20-23 і 20-24 дні, що дозволяє подовжити оптимальний період збирання трав у кожному циклі використання до 25-35 днів і, на цій основі та в поєднанні з осінньою сумішкою з використанням костриці східної - травяний конвеєр рівномірного надходження зеленої маси різного призначення до 135 днів. На осушуваних органогенних ґрунтах Лісостепу України багаторічні травостої за докорінного поліпшення при внесенні фосфорно-калійних добрив (Р 45К 120) і на фоні повного мінерального удобрення (N90Р 45К 120) забезпечують врожайність на рівні 71-91 та 83-97 ц/га сухої речовини, що на 6-12 ц/га або на 6-15% вище, ніж за поверхневого поліпшення.