Продуктивність ланок сівозмін при різних системах удобрення в північній підзоні Степу України - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛАНОК СІВОЗМІН ПРИ РІЗНИХ СИСТЕМАХ УДОБРЕННЯ В ПІВНІЧНІЙ ПІДЗОНІ СТЕПУ УКРАЇНИРобота виконана в Красноградській дослідній станції Інституту зернового господарства УААН протягом 2001-2003 рр. Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, ЧУМАК Володимир Семенович, Красно-градська дослідна станція, головний науковий співробітник, завідувач відділу польових культур Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор ГОРДІЄНКО Володимир Петрович, Кримський державний агротехнологічний університет, завідувач кафедри загального і зрошуваного землеробства доктор сільськогосподарських наук, професор БУДЬОННИЙ Юрій Васильович, Харківський національний аграрний університет ім. Захист відбудеться “18” лютого 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.804.02 при Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою: 49600, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м.Шість ланок сівозмін (чотирипільні), які входять до складу трьох восьмипільних польових сівозмін (зерно-паро-просапна з 62,5% насичення зерновими культурами, зерно-просапна з 75 % зернових, зерно-трав?яна з 50 % зернових і 25 % бобових трав) та три системи удобрення грунту. сівозміна ґрунт польовий На основі проведених досліджень виявлено найбільш продуктивні ланки сівозмін та сівозміни в цілому за виходом: зерна, кормових та зернових одиниць, перетравного протеїну, які забезпечують високу економічну та біоенергетичну ефективність, дають можливість одержати якісну продукцію, стабілізують родючість ґрунту і зберігають екологічну рівновагу. Дослідження проводили в наступних ланках сівозмін: №1 (чорний пар - озима пшениця - цукровий буряк - кукурудза), №2 (ячмінь - горох - озима пшениця - соняшник), №3 (горох на зелений корм - озима пшениця - кукурудза - ячмінь), №4 (кукурудза - ячмінь - кукурудза - соняшник), №5 (кукурудза на силос - озима пшениця - кукурудза - ячмінь), №6 (люцерна 1 року - люцерна 2 року - озима пшениця - соняшник). Формування волого-запасів під культурами ланок сівозмін проходило в основному за осінньо-зимовий період при цьому впливу структури посіву на вміст вологи в шарі 0-150 см практично не виявлено, про що свідчать запаси продуктивної вологи перед сівбою на весні у середньому на одне поле ланки сівозмін (табл. При насиченні ланок сівозмін просапними культурами (соняшник, цукровий буряк, кукурудза) спостерігалась тенденція до погіршення структури ґрунту, а збільшення в структурі посіву люцерни, озимої пшениці, гороху, ячменю до підвищення вмісту найбільш цінних структурних агрегатів розміром 0,25-7 ммУ ланках сівозмін, насичених зерновими культурами, виникає потреба в першочерговому забезпеченні рослин фосфором, а у ланці з цукровими буряками зростає роль азоту та калію. Динаміка вмісту рухомого калію у ґрунті практично залишалась без змін, незалежно від удобрення, що пояснюється значним рівнем забезпеченості ґрунту цим елементом, та високою фіксацією його чорноземом. Найбільш сприятливі умови мінерального живлення для озимої пшениці складались при розміщенні її після чорного пару та багаторічних трав, а кукурудзи та цукрових буряків після озимої пшениці. Баланс калію складався по-різному: в ланці сівозмін з цукровими буряками він негативний, а в ланках із зерновими культурами спостерігалась тенденція до зменшення його дефіциту. Розрахунки кількості пожнивних і кореневих залишків під окремими культурами показали, що найвищий вміст їх відмічався по люцерні (101,5 ц/га) та озимій пшениці (97, 9 ц/га), а найнижчий по цукрових буряках (23,2 ц/га).