Продуктивність ланки кормової сівозміни залежно від факторів інтенсифікації в західному лісостепу України - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукНаукові керівники: землеробство ґрунт гербіцид доктор сільськогосподарських наук, професор Якименко Анатолій Семенович, Подільський державний аграрно-технічний університет, завідувач кафедри загального землеробства кандидат сільськогосподарських наук, доцент Печенюк Василь Іванович, Подільський державний аграрно-технічний університет, доцент кафедри загального землеробства, директор інституту агротехнологій Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, Примак Іван Дмитрович, Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри загального землеробства кандидат сільськогосподарських наук, доцент Іванюк Микола Федорович, Національний аграрний університет, доцент кафедри землеробства та гербології Захист відбудеться “14” грудня 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.10 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м.Сучасна система землеробства південно-західної частини Західного Лісостепу України не забезпечує максимальної продуктивності одиниці площі і стабілізації родючості ґрунту. Удосконалення в ланці кормової сівозміни системи обробітку ґрунту і удобрення, а також застосування комплексу гербіцидів з урахуванням характеру та ступеня забурянення посівів з метою забезпечення відтворення родючості ґрунту і підвищення продуктивності культур в умовах західного Лісостепу України визначає актуальність досліджень. Тема дисертаційної роботи є складовою частиною тематичного плану Подільського державного аграрно-технічного університету та держбюджетної тематики: “Розробити енергозаощаджуючі та екологічно безпечні технології відтворення родючості ґрунтів, підвищення врожайності сільськогосподарських культур та якості продукції для південно-західної частини Лісостепу України”, номер державної реєстрації 199U002654. Метою досліджень було встановити в умовах південно-західної частини Західного Лісостепу України в ланці кормової сівозміни (кукурудза на силос - ячмінь конюшина - конюшина) можливість заміни зяблевої оранки плоскорізним обробітком ґрунту і на цьому фоні визначити оптимальні системи удобрення та застосування гербіцидів, забезпечити стабілізацію родючості ґрунту та підвищення ефективності землеробства. Наукова новизна результатів досліджень полягає у встановленні для південно-західної частини Західного Лісостепу України можливості проведення, поряд з оранкою, плоскорізного основного обробітку ґрунту, у визначенні оптимальних норм внесення органічних і мінеральних добрив та застосування гербіцидів, порівняльній оцінці впливу досліджуваних факторів на показники родючості ґрунту, забуряненість посівів і продуктивність культур ланки кормової сівозміни.У розділі наведено огляд результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів щодо вивчення способів обробітку ґрунту, застосування добрив та гербіцидів в кормових сівозмінах. Дослідження за темою дисертаційної роботи проводились протягом 1996-1999 рр. на дослідному полі Подільського державного аграрно-технічного університету, яке розташоване в південній частині Хмельницької області і відноситься до західної частини Лісостепу України. Ґрунт дослідного поля - чорнозем вилугований малогумусний на карбонатних лесовидних суглинках, який в шарі 0-30 см має вміст гумусу (за Тюріним) 3,8-4,4%, щільність твердої фази становить 2,58 г/см3, обємна маса - 1,17…1,25 г/см3, загальна щілинність - 51,6…54,7%, вміст лужногідролізованого азоту за Корнфілдом - 9,2-12,6; рухомого фосфору за Чириковим - 11,4 - 14,0; обмінного калію за Чириковим - 13,0 мг на 100 г ґрунту; сума поглинутих основ відповідно 27 мг/екв на 100 г ґрунту. Гідролітична кислотність складає 2,3 мг/екв на 100 г ґрунту, РН - 6,6, ступінь насичення основами становить 95%. Дослідження проводилися в 7-пільній кормовій сівозміні в ланці кукурудза на силос - ячмінь конюшина - конюшина.На час збирання урожаю ґрунт ущільнювався по обох варіантах обробітку: по оранці обємна маса становила 1,21-1,38 г/см3 і плоскорізному обробітку - 1,30-1,49 г/см3; в цьому варіанті щільність ґрунту особливо зростала в шарі 10-20 см (якщо у варіанті оранки вона становила 1,31-1,38 г/см3, то по плоскорізному обробітку ґрунту - 1,43-1,49 г/см3) . Запаси продуктивної вологи в орному і метровому шарах ґрунту під кукурудзою на силос по оранці і плоскорізному обробітку розподілялися таким чином: на час сівби у варіанті оранки в шарі 0-30 см вони становили 60 і метровому - 174 мм; плоскорізного обробітку - відповідно 56 і 166 мм. На початку вегетації вміст лужногідролізованого азоту у варіанті внесення 50 т/га гною при плоскорізному обробітку ґрунту становив 7,8 мг проти 6,5 мг /100 г ґрунту при оранці. Вміст рухомого фосфору в ґрунті протягом вегетаційного періоду кукурудзи також був вищим у варіанті плоскорізного обробітку ґрунту у всіх варіантах внесення добрив.

Основний зміст роботи