Продуктивність культур ланки зерно-просапної сівозміни залежно від способів основного обробітку ґрунту та рівнів удобрення - Автореферат

ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УДК 631.582:631.51.021:631.816.1 дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукРоботу виконано в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону УААН протягом 2002-2005 рр. Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор Томашівський Зенон Михайлович, завідувач кафедри загального землеробства Львівського державного аграрного університету Мінагрополітики України Бойко Петро Іванович, головний науковий співробітник лабораторії сівозмін Інституту землеробства УААН кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Ворона Леонід Іванович, завідувач відділу рослинництва Інституту сільського господарства Полісся УААН Захист відбудеться “14 ”червня 2006 р. о 15.00 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 в Інституті землеробства УААН.Основна роль в оптимізації умов вирощування цих культур та підвищенні їх продуктивності належить використанню ресурсозберігаючих способів обробітку ґрунту та внесенню оптимальних доз органічних і мінеральних добрив. Останні роки характеризуються переглядом традиційних підходів до обробітку ґрунту в напрямі впровадження ґрунтозахисних технологій з елементами біологізації, що передбачають застосування безполицевого та поверхневого обробітків ґрунту, використання нетоварної частини врожаю і сидератів. Пошук оптимальних шляхів поєднання систем обробітку ґрунту та застосування різних видів органічних і мінеральних добрив, що дозволяють підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва, забезпечити його стабільність та екологічність, є особливо актуальним для сірих лісових поверхнево оглеєних ґрунтів західного Лісостепу, рівень дослідження яких в цьому напрямі є недостатнім. Дослідження проведено відповідно до тематичного плану лабораторії землеробства та відтворення родючості ґрунтів Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН згідно з НТП „Землеробство”, підпрограмою „Системи землеробства в зоні Лісостепу”, завданням ”Розробити ресурсозберігаючі системи основного обробітку ґрунту в поєднанні із застосуванням проміжних культур для зменшення виробничих витрат і підтримання оптимальних параметрів родючості ґрунтів” (номер державної реєстрації 0101U004015). Метою науково-дослідної роботи було встановлення ефективної дії способів основного обробітку та рівня удобрення сірих лісових ґрунтів на їх родючість, забуряненість, продуктивність та якість урожаю культур ланки зерно-просапної сівозміни.Проведено аналіз літературних джерел з питань впливу способів основного обробітку ґрунту та добрив на агрохімічні, агрофізичні, мікробіологічні властивості ґрунту, забуряненість і продуктивність культур.Дослідження проводили протягом 2002-2005 рр. в умовах тривалого польового досліду лабораторії землеробства та відтворення родючості ґрунтів Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН. Агрохімічні показники орного шару ґрунту дослідної ділянки такі: вміст гумусу (за Тюріним) - 1,47-1,55%, рухомого фосфору й обмінного калію (за Кірсановим) - 92 і 75 мг на 1 кг ґрунту, лужногідролізованого азоту (за Корнфільдом) - 86 мг/кг, РН сольового розчину (потенціометрично) - 4,8-5,1, гідролітична кислотність (за Каппеном) - 2,8-3,5 мг-екв на 100 г ґрунту, сума ввібраних основ (за Каппеном-Гільковіцем) - 4,6-5,3 мг-екв на 100 г ґрунту. - низька температура в зимовий період за відсутності снігового покриву, пізнє відновлення весняної вегетації та льодова кірка спричинили зрідження посівів та зниження продуктивності рослин. Дослід було закладено у 2000 р. із таким чергуванням культур: ярий ячмінь з підсівом конюшини лучної - конюшина лучна - пшениця озима - буряки цукрові - кукурудза на силос. Щільність будови ґрунту визначали за методом Качинського, загальну шпаруватість - розрахунково, щільність твердої фази ґрунту - пікнометричним методом.Нашими дослідженнями встановлено, що в зоні достатнього зволоження способи основного обробітку не мали значного впливу на запаси продуктивної вологи в ґрунті (табл. При відновленні вегетації конюшини лучної та пшениці озимої запаси вологи в шарі ґрунту 0-30 см становили відповідно 80,8-82,8 і 75,3-76,7 мм. У цілому шарі ґрунту 0-100 см при відростанні конюшини лучної та пшениці озимої продуктивної вологи було достатньо для формування високого врожаю культури. Перед посівом запаси продуктивної вологи в шарі ґрунту 0-30см становили залежно від обробітків ґрунту 67,8-70,4 мм. Найвищі вони були на варіантах, де застосовували оранку на глибину 16-18 см у поєднанні з чизелюванням на 38-40 см.Найвищу урожайність конюшини лучної за два укоси (518 ц/га) та пшениці озимої (45,3 ц/га) без врахування варіантів із внесенням гною отримано після застосування оранки на 20-22 см та повної дози мінеральних добрив (табл. Однак приріст зеленої маси 5-21 ц/га і зерна 0,6-1,8 ц/га щодо чизельного та мілкого обробітків був математично недостовірний.