Продуктивність кукурудзи на зерно залежно від технологічних заходів догляду за посівами в південній частині Лісостепу України - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ПРОДУКТИВНІСТЬ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЗАХОДІВ ДОГЛЯДУ ЗА ПОСІВАМИ В ПІВДЕННІЙ ЧАСТИНІ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИРобота виконана в Уманському державному аграрному університеті, Міністерства аграрної політики України протягом 1990-2003 рр. Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор ЗІНЧЕНКО ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ Уманський державний аграрний університет, завідувач кафедри рослинництва і кормовиробництва. Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік МАНЕБ КОВТУНИК ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ Подільська державна аграрно-технічна академія, професор кафедри рослинництва і селекції кандидат сільськогосподарських наук НИЖЕГОРОДЦЕВ ІВАН ПАВЛОВИЧ Інститут землеробства УААН, старший науковий співробітник лабораторії інтенсивних технологій зернових культур і кукурудзи Захист відбудеться “03”_11 2004 року о 1000 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 05.854.01 при Вінницькому державному аграрному університеті за адресою:21008, с. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Вінницького державного аграрного університету, Міністерства аграрної політики України.У попередній період було напрацьовано достатньо прийомів механічного догляду за просапними культурами, в тому числі і за кукурудзою, однак з часом постало питання про їх перегляд як у загальному, так і регіональному плані. Дослідження, результати яких викладені в дисертації, виконувалися відповідно до тематичних планів Уманського державного аграрного університету (УДАУ) (номер державної реєстрації 0100U000461), де автор був безпосереднім виконавцем з 1990 року. Вивчити в умовах південної частини Лісостепу України вплив різних технологій догляду за посівами на ріст, розвиток та урожайність кукурудзи на зерно. дослідити динаміку формування листкового апарату, фотосинтетичний потенціал і продуктивність фотосинтезу кукурудзи залежно від технології догляду за посівом; визначити біоенергетичну та економічну ефективність вирощування кукурудзи залежно від технології догляду за посівом.Так вміст азоту в шарі 0 - 20 см на контролі становив 166, при поєднанні боронування з розпушуванням міжрядь 162 - 163, коли проводили лише боронування 165 - 166 мг на 1 кг ґрунту, що складало 98 - 99% до контролю. В шарі 0 - 20 см на контролі його вміст становить 98 мг, при проведенні боронувань з міжрядними обробітками - 93 - 94, при лише боронуванні - 96 - 97 мг на 1 кг ґрунту, що становить відповідно 95 - 96% і 98 - 99% до контролю. Через 20 днів після появи сходів на ділянках, де проводили 2 - 3 післясходових боронування внаслідок деякого травмування рослин приріст дещо уповільнився і вегетативна складала 82 - 96% від контролю (варіант 2 і 3), проте на ділянках де боронування проводилось 1 раз в поєднанні з міжрядними обробітками, маса рослин перевищувала контроль на 18 - 21 %. У фазі молочно-воскової стиглості кращим був варіант 5, з поєднання досходової суцільної культивації з післясходовим боронуванням і міжрядними розпушуваннями, де вегетативна маса перевищувала контроль на 28%. В перший міжфазний період (1 - 5 листок) при механічному доглядові за посівом, а також на варіанті 6, де механічний догляд поєднується з внесенням гербіцидів при сівбі, ФПП близький або менший від цього показника на контролі.Заміна міжрядних розпушувань боронуваннями, а також використання для догляду лише гербіцидів зменшує збереження вологи в ґрунті. Механічний догляд за посівом сприяє збереженню густоти кукурудзи, від посіву до збирання, на 3 % до контролю і утворенню більшої на 7 - 18 % кількості продуктивних качанів на 1 рослині. Кращим виявився варіант з проведенням досходової суцільної шаровки, післясходового боронування і двох міжрядних обробітків, де вегетативна маса у фазі молочно-воскової стиглості досягала 486 ц/га. Кращими показники контролю за чисельністю бурянів були на варіанті з проведенням досходового суцільного мілкого розпушування, післясходового боронування у фазі 1 - 2 листків та проведенні двох міжрядних обробітків, кількість яких, через 60 днів після сходів, була менше за контроль в 5,2 рази, вегетативна маса - в 14,8 рази і складала 35 г/м2. Кращою була урожайність зерна при проведенні досходової суцільної культивації, післясходового боронування і двох міжрядних обробітків на глибину 5 - 6 см з присипанням захисних смуг, а також при проведенні двох досходових одного післясходового боронування і двох міжрядних обробітків на глибину 5 - 6 см з присипанням захисних смуг і складала відповідно 75,5 і 74,6 ц/га.