Продуктивність картоплі в короткоротаційних сівозмінах і відтворення родючості ґрунту за різних систем удобрення в Лівобережному Поліссі - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук продуктивність картоплі в короткоротаційних сівозмінах і відтворення родючості ґрунту за різних систем удобрення в лівобережному поліссі єгоров олександр васильовичРоботу виконано в ННЦ "Інститут землеробства УААН" та Чернігівському інституті агропромислового виробництва Української академії аграрних наук протягом 2001-2005 рр. БОЙКО Петро Іванович, ННЦ "Інститут землеробства УААН", головний науковий співробітник лабораторії сівозмін МАЛІЄНКО Анатолій Митрофанович, ННЦ "Інститут землеробства УААН", завідувач лабораторії обробітку ґрунту і боротьби з бурянами кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Захист дисертації відбудеться "18 "жовтня_2006 року о 12 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при Національному науковому центрі "Інститут землеробства УААН" за адресою: 08162, смт.Основна роль в оптимізації вирощування картоплі у зоні Полісся та підвищенні родючості дерново-підзолистих грунтів належить впровадженню короткоротаційних сівозмін з полем багаторічних бобових трав та внесенню оптимальних доз органічних і мінеральних добрив. У звязку з кризовим станом сільського господарства, виробництво і внесення гною в господарствах Лівобережного Полісся зменшилось у 6 разів і в середньому за 2001-2004 рр. становило лише 1,7 т/га. Проблемою розробки короткоротаційних сівозмін і використання на добриво побічної продукції рослинництва займаються багато вітчизняних та зарубіжних вчених, серед яких Бойко П.І., Дегодюк Е.Г., Кульбіда В.В., Мазур Г.А., Сайко В.Ф., Шикула М.К. та ін., однак питання ефективного застосування соломи зернових культур на добриво за умови її поєднання із гноєм, мінеральними туками і сидератами при вирощуванні картоплі в короткоротаційних сівозмінах на легких дерново-підзолистих ґрунтах Полісся до цього часу вивчені недостатньо, а тому потребують більш детального дослідження. Дослідження проводили за тематичними планами Чернігівського інституту АПВ УААН у відповідності до науково-технічної програми "Землеробство", підпрограми "Системи землеробства в зоні Лісостепу і Полісся" (номер державної реєстрації 010U003978). Наукова новизна одержаних результатів полягає у виявленні в умовах Полісся на дерново-підзолистих ґрунтах впливу альтернативної системи удобрення на родючість ґрунту, формування величини і якості врожаю картоплі та продуктивності сівозмін й науковому обґрунтуванні доцільності їх використання як основи системи удобрення; у встановленні на основі економіко-енергетичного аналізу можливості заміни внесення під картоплю гною за недостатнього його виробництва, шляхом поєднання соломи озимих культур з половинною його дозою та соломи з проміжним посівом люпину на зелене добриво.В огляді використаної наукової літератури висвітлено значення сівозмін і органічних добрив та їх вплив на агрофізичні, агрохімічні й біологічні показники родючості ґрунту і продуктивність картоплі та сівозмін в цілому.Дослідження проведено в 2001-2005 рр. у стаціонарному досліді з вивчення впливу біологічних засобів інтенсифікації на продуктивність культур, родючість ґрунту, фітосанітарний стан посівів і ґрунту, який закладено в Чернігівському інституті АПВ у 1999 році. Район проведення досліджень характеризується помірно-континентальним кліматом із теплим літом, мякою зимою, достатнім зволоженням та середньорічною температурою 5,7-6,6о С. Орний шар ґрунту має такі характеристики: гумус за Тюриним - 1,0-1,2%, РН сольове - 4,9, гідролітична кислотність - 2,8 мг екв. на 100 г, сума увібраних основ (за Каппеном) - 5,4 мг екв. на 100 г, легкогідролізований азот (за Корнфільдом) - 9,7, рухомий фосфор (за Кірсановим) - 17,9, обмінний калій (за Масловою) 7,0-9,0 мг/100 г ґрунту. Картоплю вирощували в двох короткоротаційних сівозмінах з наступним чергуванням культур: плодозмінна (конюшина-озима пшениця-картопля-яра пшениця з підсівом конюшини); зерно-картоплярська (овес-озима пшениця-картопля-яра пшениця). Стаціонарний дослід закладено методом розщеплених ділянок, де ділянками першого порядку є варіанти удобрення, другого - сівозміни.Як у середньому за роки досліджень (2001-2003 рр.), так і в окремі роки внесення органічних добрив сприяло підвищенню інтенсивності біологічних процесів у ґрунті. Так, найбільша інтенсивність розкладу целюлози та виділення СО2 була у варіантах за внесення 40 т/га гною, соломи (5 т/га) в поєднанні з половинною дозою гною (20 т/га) та соломи з сидератами. "Дихання" ґрунту у цьому варіанті було на рівні 122,1-119,2 мг/м2 за годину, при виділенні СО2 на контролі відповідно 103,3 і 100,0 мг/м2 за годину. Більш істотно це відбувалось за внесення 40 т/га гною, соломи (5 т/га) в поєднанні з половинною дозою гною та сидератами. Для його покращання у господарствах, які виробляють обмежену кількість гною, слід застосовувати на добриво солому в чистому вигляді та в поєднанні з гноєм та сидератам

Основний Зміст роботи