Продуктивність гірчиці білої залежно від технологічних прийомів вирощування в Лісостепу - Автореферат

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУКАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Роботу виконано в Національному науковому центрі “Інститут землеробства Української академії аграрних наук“ протягом 2000 - 2003 рр. Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник АРХИПЕНКО Федір Миколайович ННЦ “Інститут землеробства УААН”, завідувач лабораторії польового кормо виробництва. кандидат сільськогосподарських наук, доцент Козяр Олександр Михайлович Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, доцент кафедри рослинництва та кормо виробництва. Захист відбудеться “21” лютого 2007 р. о “10” годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при ННЦ “Інститут землеробства УААН”.Враховуючи різнобічне народногосподарське значення гірчиці білої (олійна, технічна, кормова, сидеральна, медоносна), а також не вибагливість до агрофону вона останнім часом привертає увагу науковців і виробничників, як сировинна база для поповнення рослинних ресурсів в сільському господарстві. Гірчицею білою в різні роки займалися Бугайов В.Д., Гусєв М.Г., Кирилеско А.С., Маринич П.Є., Мінкевич І.А., Утеуш Ю.А. Для зони Лісостепу недостатньо зясована комплексна дія агротехнічних заходів на реалізацію продуктивного потенціалу культури та формування нею якісних показників рослинної продукції, що істотно стримує розроблення енергозберігаючої технології вирощування цієї культури. Дослідження є складовою частиною тематичного плану лабораторії польового кормовиробництва ННЦ “Інститут землеробства УААН” по виконанню НТП УААН “Кормовиробництво”: на 1996 - 2000 рр. “Розробити нові і вдосконалити існуючі енергозберігаючі обґрунтовані технології виробництва кормів на польових землях” (№ державної реєстрації 0196U018399); на 2001 - 2005 рр. “Розробити та впровадити у виробництво перспективні технології вирощування нових сортів кормових культур з метою повної реалізації їх біологічного потенціалу” (№ державної реєстрації 0101U003828). Мета досліджень полягає у встановленні особливостей формування продуктивності та якості рослинної продукції різних сортів гірчиці білої залежно від агротехнічних факторів і розробленні енергозберігаючої технології її вирощування на насіння та корм у Лісостепу України.В огляді наукових публікацій висвітлено стан вивчення проблеми вирощування гірчиці білої на корм та насіння з метою отримання олії.Польові досліди проводили у 2000 - 2002 рр. в дослідному господарстві “Чабани” у ланці експериментальної кормової сівозміни лабораторії польового кормовиробництва - після ячменю на зерно. Теплові ресурси території оцінюються сумою активних температур 2600 2820 ОС, середня багаторічна кількість опадів за вегетаційний період становить 328 мм; у 2000 р. Дослідження виконували згідно “Методических указаний по проведению опытов с кормовыми культурами” (1983 р) ВІК ім. Для оцінки якості урожаю в рослинній масі визначали вміст протеїну, білка, жиру, клітковини, золи, рухомих форм фосфору, калію та кальцію методом спектрофотометрії на інфрачервоному аналізаторі NIR Scanner 4250 з компютерним забезпеченням ADI DM 3114; концентрацію мікроелементів і важких металів - на атомно-абсорбційному спектрофотометрі AAS 30.Темпи лінійного росту рослин гірчиці білої були найнижчими за міжфазний період 4 пари листків - бутонізація, а найвищими - бутонізація - цвітіння. На контролі (без добрив) за ранньовесняного строку сівби висота рослин для обох сортів становила 107 - 108 см. За пізньовесняного строку сівби вони були на 9 - 21 см нижчі, порівняно з ранньовесняним строком (табл. Виявлено пряму залежність площі листкової поверхні гірчиці білої від агротехнічних заходів вирощування. За ранньовесняного строку сівби на контролі площа листкової поверхні обох сортів становила: у фазу 4 пари листків - 8,6 - 10,2; бутонізація - 25,9 - 26,7; цвітіння 36,1 - 36,9 тис. м2/га; у варіанті з N30Р45К45 вона була відповідно 11,6 - 12,1; 34,1 - 41,0; 48,9 - 57,0 тис. м2/га; за внесення N30 - 10,4 - 11,3; 26,9 - 39,6 та 48,7 - 50,8 тис. м2/га.Найбільша урожайність зеленої маси забезпечується у фазу повного цвітіння за ранньовесняного строку сівби при внесенні N60: Сигнал - 40,1 т/га і Кароліна - 36, т/га, що порівняно з контролем більше на 58 - 61%; за пізньовесняного строку для сорту Сигнал - 34,9 т/га, для сорту Кароліна - 34,3 т/га, або порівняно з контролем більше відповідно на 58 і 66%. Порівняно з ранньовесняним строком сівби урожай зеленої маси був нижчим на цьому варіанті на 5,2 і 2,1 т/га або 13% для сорту Сигнал і 7% для сорту Кароліна (табл. Динаміка накопичення сухої речовини залежала від доз добрив і була однаковою для обох сортів. У фазу повного цвітіння найбільший збір сухої речовини для сорту Сигнал становив 7,88 т/га у варіанті N60, для сорту Кароліна у цьому ж варіанті - 7,19 т/га. Окупність 1 кг діючої речовини азотних добрив сухою речовиною для обох сортів була найбільшою за ранньовесняного строку сівби і внесення N30 - 77 та 62 кг.