Продуктивність довговікових травостоїв залежно від інтенсивності удобрення й використання в умовах Лісостепу західного - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Українська академія аграрних наук Інститут кормівРоботу виконано в лабораторії кормовиробництва Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН протягом 1990-2005 рр. Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, Ярмолюк Михайло Тимофійович, Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН, головний науковий співробітник лабораторії кормовиробництва Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, Макаренко Петро Савелійович, Вінницький державний аграрний університет, професор кафедри кормовиробництва, луківництва й сільськогосподарської меліорації доктор сільськогосподарських наук, професор, Боговін Анатолій Власович, ННЦ “Інститут землеробства УААН”, головний науковий співробітник лабораторії луківництва Захист відбудеться “24”січня 2008 р. о 12 годині на засіданні спільної спеціалізованої вченої ради Д 05.854.01 Вінницького державного аграрного університету та Інституту кормів УААН за адресою: 21008, м.Розширення і розвиток кормової бази сільськогосподарського виробництва є особливо актуальним в умовах Лісостепу західного, де природно-кліматичні умови найбільш сприятливі для вирощування багаторічних трав, а родючі ґрунти низинних і заплавних лук дають змогу отримувати високі їх врожаї. Зараз вони становлять 1,7 млн га, але їх продуктивність залишається низькою (10-15 ц/га кормових одиниць), а багато питань щодо технологій створення і використання довговікових травостоїв недостатньо відпрацьовано. Проте сучасний стан наукового обґрунтування інтенсивного використання низинних лук Лісостепу західного вимагає оцінки динаміки формування рослинного покриву залужених довговікових травостоїв, їх видової структури, продуктивності та якості корму залежно від різних рівнів удобрення та режимів використання. Потребують вивчення мобілізаційно-іммобілізаційні процеси перетворення азотовмісних сполук у лучній дернині за різних рівнів азотного підживлення та різних способів розподілу цього азоту протягом вегетаційного періоду. Встановити основні закономірності та фактори формування видової структури, продуктивних можливостей різновікових (16-30-річних) довготривалих лучних травостоїв залежно від застосування підвищених і середніх доз мінеральних добрив, їх вплив на якість врожаю та зміни агрохімічних показників родючості ґрунту.На варіантах без добрив і з внесенням фосфорно-калійних добрив за час досліду костриці лучної зменшилося з 9-10 до 5-3%, тимофіївки лучної з 5-7 до 2-1%, грястиці збірної з 5-6 до 2-3%. При внесенні повних мінеральних добрив щільність значно зростала порівняно з варіантом без добрив та за внесення фосфорно-калійних добрив за рахунок злакових трав. У першому укосі найгустішим був травостій третього періоду (2001-2005 рр.) на варіанті з рівномірним розподілом азоту - 3807 шт. пагонів на 1 м2. На варіантах з внесенням наростаючих доз у 3-му укосі відбулося суттєве ущільнення травостою до 4537 шт. пагонів на 1 м2, що на 40% більше, ніж в 1 укосі, але все ж таки менше за найвищий показник у цьому періоді - 4594 шт. пагонів на 1 м2 (при рівномірному розподілі азоту). За досліджувані періоди найвища активність листкоутворення припадала на перший період (1990-1995 рр.) - 71-89% до загальної маси на варіанті без добрив та за внесення фосфорно-калійних добрив.У дисертації узагальнено дані та наведено нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у встановленні особливостей формування довготривалих травостоїв та їх продуктивності залежно від систематичного удобрення й режимів використання, розроблено рекомендації для вдосконалення технологій щодо продовження їх продуктивного довголіття (до 30 років) за різних способів розподілу азотних добрив і фаз використання для збільшення виробництва травяних кормів високої якості та врегулювання рівномірності надходження корму. Довготривалі травостої на низинних луках з темно-сірими опідзоленими ґрунтами здатні без перезалуження формувати протягом 15-30 років високі врожаї якісного травяного корму (в межах 54,6-82,9 ц/га сухого корму) за умови внесення N240-140Р60-90К90-120. При використанні травостою у фазі трубкування корм протягом вегетаційного сезону надходив рівномірніше, а за рахунок іммобілізованого азоту внесених восени мінеральних добрив у першому укосі наростало 15,3-19,6 ц/га сухої маси. Більша різноманітність порівняно з неудобрюваним і фоновим варіантом на травостоях, удобрених повними мінеральним добривами, у спектрі ценоморф - лучним видам належить 60-65, лучно-степовим 17-20, степовим 8-10% проективного покриття і у складі гігроморф - мезофітам - 56-61, ксеромезофітам - 26-30, ксерофітам - 2% проективного покриття.