Продуктивність бобово-злакових травосумішок залежно від режимів їх використання на низинних луках полісся України - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукРобота виконана в лабораторії луківництва Інституту землеробства Української академії аграрних наук протягом 1990-1999 рр. Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Кургак Володимир Григорович, Інститут землеробства УААН, головний науковий співробітник лабораторії луківництва Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Ярмолюк Михайло Тимофійович, Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН, головний науковий співробітник лабораторії луківництва кандидат сільськогосподарських наук, доцент Козяр Олександр Михайлович, Національний аграрний університет, доцент кафедри кормовиробництва і сільськогосподарської меліорації Провідна установа: Вінницький державний аграрний університет, кафедра кормовиробництва і луківництва, м.У комплексі ефективних заходів збільшення виробництва і поліпшення якості кормів на лучних угіддях в умовах недостатнього забезпечення луківництва азотом добрив, особливої актуальності набуває раціональне використання біологічних факторів інтенсифікації даної галузі і в першу чергу багаторічних бобових трав як важливого дешевого джерела симбіотичного азоту. Проте, до останнього часу, не визначено роль у підвищенні продуктивності сіяних лук та поліпшенні якості кормів окремих видів і особливо сортів багаторічних бобових трав у складі бобово-злакових травосумішок при різних режимах і способах їх використання. Мета - підібрати найкращі бобові компоненти для створення високопродуктивних різностиглих бобово-злакових травосумішок і оптимізувати режими їх використання на низинних луках у зоні Полісся для виробництва на них високопоживних дешевих травяних кормів. Визначити продуктивність сіяних бобово-злакових травостоїв за різного видового і сортового складу бобових компонентів та їх отавність залежно від режимів використання. Установити вплив режимів використання бобово-злакових травостоїв з різним видовим і сортовим складом бобових трав на біохімічний склад, поживність та енергонасиченість корму.Дослідження по виявленню кращих режимів використання бобово-злакових травосумішок з різним видовим і сортовим складом бобових компонентів нами проведено протягом 1990-1999 рр. у двох польових дослідах на низинних луках нормального зволоження у колишньому дослідному господарстві Інституту землеробства “Копилово” Макарівського району Київської області та у виробничому експерименті. У схеми польових дослідів до травосумішок в якості одного бобового компонента були включені два сорти конюшини лучної, три - люцерни, три - конюшини повзучої і по одному сорту конюшини гібридної та лядвенцю рогатого. У досліді 1 перше відчуження травостою проводили у фазах: 1) галуження, 2) цвітіння і 3) плодоношення, у досліді 2 - у фазах: 1) галуження, 2) початок і 3) кінець цвітіння бобових компонентів. Проведеними нами дослідженнями встановлено, що при внесенні лише фосфорних і калійних добрив за оптимальних режимів використання на низинних луках нормального зволоження бобові трави у складі бобово-злакових травосумішок порівняно із злаковими в середньому за перші чотири роки користування підвищують урожайність лучних угідь у 1,5-1,8 рази і забезпечують вихід з 1га 70-90 ц сухої маси, 55-65 ц кормових одиниць, 11-14 ц сирого протеїну, 60-70 ГДЖ обмінної енергії з рівнем компенсації мінерального азоту симбіотичним 100-150 кг/га з розрахунку на суху речовину і 150-200 кг/га - на сирий протеїн. На режимі з доведенням першого укосу до фази плодоношення трав продуктивність всіх бобово-злакових травосумішок за виходом з 1 га поживних речовин корму знижувалась у 1,5-3,0 рази, а при доведенні цього укосу до кінця цвітіння по більшості травосумішок - в 1,1-1,7 рази порівняно з кращими варіантами використання.За оптимальних режимів використання включення бобових трав до бобово-злакових травосумішок у середньому за перші чотири роки користування порівняно зі злаковим травостоєм на тому ж фоні внесення Р60К120 підвищує продуктивність низинних лук нормального зволоження в 1,5-1,8 рази і забезпечує вихід з 1 га 70-90 ц сухої маси, 55-75 ц кормових одиниць, 11-14 ц сирого протеїну, 60-80 ГДЖ обмінної енергії. Сумішка з конюшиною повзучою Спринт вищу продуктивність забезпечує за багатоукісного, а з конюшиною лучною сорту Тетра ВІК чи люцерною Ярославна, Київська строкатогібридна або Північна гібридна - за укісного режиму використання з першим укосом в період цвітіння бобових. Проведення першого укосу в кінці цвітіння бобових знижує продуктивність всіх бобово-злакових сумішок (за винятком травостоїв з участю одноукісної конюшини лучної Тетра ВІК або люцерни посівної) в сумі за всі укоси в 1,1-1,7 рази, а у фазі плодоношення - в 1,5-3,0 рази.

2. Основний зміст