Продуктивність і біологічні особливості помісей першого покоління від схрещування маток цигайської породи і баранів асканійської селекції - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Продуктивність і біологічні особливості помісей першого покоління від схрещування маток цигайської породи і баранів асканійської селекціїОднак, і досі не склалася певна система використання промислового схрещування, недостатньо вивчена продуктивність помісей першого покоління від схрещування маток цигайської породи з асканійськими кросбредними та чорноголовими баранами з кросбредною вовною, зовсім не вивчено породно-лінейну сполучуваність маток цигайської породи з плідниками асканійської селекції з урахуванням лінійної належності. Метою досліджень було вивчення продуктивних якостей і біологічних особливостей помісей першого покоління від схрещування маток цигайської породи з баранами мясо-вовнових типів асканійської селекції різних генотипів. Для досягнення цієї мети були поставлені наступні задачі: одержати помісей першого покоління від схрещування маток цигайської породи і баранів асканійського кросбредного та асканійського чорноголового типів з кросбредною вовною; Уперше на матках цигайської породи по типу промислового схрещування використовувався генетичний потенціал овець асканійського кросбредного та чорноголового типу з кросбредною вовною. Встановлено найбільш ефективне сполучення окремих ліній асканійського кросбредного та чорноголового типу овець з кросбредною вовною при схрещуванні з цигайськими вівцями та проведена комплексна оцінка і порівняльна характеристика основних господарських ознак цигайських овець та їх помісей.До відлучення на 100 вівцематок отримано помісей 2 групи - 111,5 ягнят (96,9%), 3 групи - 108,5 (96,0%), а від цигайських - 104,4 (94,9%). Найбільш інтенсивно росли ягнята усіх груп від народження до 4-місячного віку, але найбільша швидкість росту спостерігалася у помісей як другої, так і третьої груп. Від народження до 12-місячного віку швидкість росту у помісей 2 групи 130,9 г, 3 групи - 133,6 г, у чистопородних становила - 104,5 г, у ярок відповідно - 121,7 г, 115,8 та 92,1 г. Чистопородні ярки у річному віці мають живу масу 77,7% від живої маси дорослих тварин, помісі від асканійських кросбредів (2 група) - 96,8%, а помісі з асканійськими чорноголовими (3 група) досягають маси дорослих тварин цигайської породи. Вивчення екстерєрних особливостей показало, що помісі від асканійських кросбредів і асканійських чорноголових плідників мають пропорційну тілобудову (індекс перерослості 100,8 - 2 група, 100,2 - 3 група) довгий тулуб (індекс розтягнутості 108,9 - 2 група, 108,2 - 3 група), мясні форми добре виражені (індекс збитості 133,8 - 2 група, 136,4 - 3 група, індекс масивності відповідно 145,7 та 147,5).Середня маса парної шкури у 12-місячному віці у помісей 2 групи на 22,5%, 3 групи - на 17,6% була вищою ніж у чистопородних тварин, маса 1 м2 шкури відповідно на 16,8 та 14,0%. Помісі перевищують за загальною товщиною шкіри чистопородних тварин: в 8-місячному віці 2 групи на 15,9, 3 групи - на 13,1%, в річному - відповідно на 16,6 та 11,0% (табл.8). А відношення ДПФ/ДВФ в 8-місячному віці було однаковим у тварин 1 і 3 груп - 1,17, в 12-місячному віці 1,16, 1,17. Найменшою щільністю волосяних фолікулів характеризувалися помісі 2 групи: в 8-місячному віці щільність волосяних фолікулів на 1 мм2 площі шкіри була 40,78 шт., в 12-місячному - 33,09 шт. При народженні ярочки отримані від асканійських кросбредних баранів лінії 856 перевищували за живою масою чистопородних ярок на 12,2%, лінії 2562 - на 11,4, лінії 5527 - на 6,5%, в 12-місячному віці відповідно - 27,2%, 24,5, 26,7%, Жива маса ярочок при народженні, отриманих від плідників асканійського чорноголового типу лінії 1387 - на 14,1%, лінії 664 - на 12,5, лінії 151 - на 5,4% була вище ніж у чистопородних.Встановлені продуктивні і біологічні особливості помісей першого покоління від схрещування маток цигайської породи і плідників асканійської селекції, використання яких дає можливість збільшити виробництво продукції вівчарства. Так, кратність збільшення живої маси від народження до 12-місячного віку становила 11,1-12,0 разів, а жива маса баранців річняків 2 групи - 52,2 кг, 3 - 53,2, 1 - 41,9 кг, ярочок відповідно 46,5, 48,6, 37,1. Так, відносна маса кишечнику у помісей 2 групи в 8-місячному віці становить - 4,34%, 3 групи - 4,27, а у цигайських однолітків - 3,69%. Встановлено, що у піддослідного молодняку формування мясності відбувається найбільш інтенсивно в період до 4-місячного віку, маса мязової тканини за цей період збільшилася у помісей 2 групи у 6,47, 3 групи - 6,87, у чистопородних - у 5,67 разів. На 1 кг приросту живої маси валашки 2 групи витрачали 7,6 корм. од. та 698 г перетравного протеїну, 3 групи - 7,45 корм. од. та 655,5 г перетравного протеїну, чистопородні відповідно 8,61 та 817,9.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ