Продуктивні сили і сучасний стан економіки Київської області - Реферат

Кожна людина, становлячи частину людського суспільства, живе на деякій території, де відбуваються певні економічні явища. Вже століттями для цього існують різноманітні науки і одна з сучасних - розміщення продуктивних сил (людські ресурси засоби виробництва), що вивчає просторові аспекти вияву дії економічних законів. Прикладом для вивчення може стати Київська область, як адміністративно-територіальна одиниця держави (як і будь-яка інша область чи регіон).Київська область за обсягами валового регіонального продукту (ВРП), який у 2012 році становив 69663 млн.грн., належить до пятірки економічно розвинутих регіонів України (після міста Києва, Донецької, Дніпропетровської та Харківської областей). Випереджаючі темпи зростання ВРП Київської області у порівнянні із загальнодержавними темпами сприяли тому, що починаючи з 2008 року ВРП у розрахунку на одну особу перевищував відповідне значення показника в цілому по Україні, зокрема у 2011-2012 роках у середньому на 20%, проте поступався таким економічно розвинутим регіонам як м.Київ та Дніпропетровська область, а також Нижнєсілезькому воєводству Республіки Польща. Структура валової доданої вартості області в розрізі видів економічної діяльності протягом 2004-2012 років постійно змінювалась в залежності від темпів зростання ВДВ у відповідних галузях та сферах. Так, за рахунок введення в дію в області потужних логістичних центрів, елеваторів, овочесховищ, міжрегіонального оптового ринку "Столичний", розвитку сфери телекомунікацій, мережевої торгівлі, збільшення обсягів операцій з нерухомістю, ВДВ у сферах економічної діяльності, повязаних з торгівлею, послугами юридичним і фізичним особам, транспортом і звязком значно випереджали темпи зростання ВДВ у промисловості, сільському господарстві і будівництві.Київська область, як адміністративно-територіальна одиниця в складі України, утворилась 27 лютого 1932 року, є одним з найбільших регіонів України, займає площу 28,1 тис.кв.км (без Києва), що становить 4,7% площі країни. В адміністративному відношенні область поділяється на 25 районів, 13 міст обласного значення, 13 міст районного значення, 30 селищ міського типу, 605 сільських рад та 1126 сільських населених пунктів. Місто Київ, де розміщуються основні органи управління області, адміністративно до складу області не входить. Річка Дніпро з утвореними на ній Київським та Канівським водосховищами ділить територію області на дві частини: правобережну і лівобережну, які мають особливості рельєфу. Київщина розташована на межі двох природних зон: північна частина розташована в зоні Полісся, південь області лежить у лісостеповій зоні.Чисельність наявного населення Київської області з 1995 року до 2011 року зменшилася з 1 млн. 911,6 тис. осіб до 1 млн. 717,7 тис. осіб. Починаючи з 2012 року чисельність населення області почала зростати і станом на 1 квітня 2014 року становить 1725,8 тис. осіб. У структурі населення Київської області 53,8% (923,0 тис. осіб) складають жінки і 46,2% (793,3 тис. осіб) - чоловіки. Станом на 1 січня 2013 року на 1000 осіб у віці 16-59 років припадало 252 особи у віці 0-15 років та 242 особи у віці 65 років і старше. Двадцять пять районів області чітко поділяються на пять груп: шість центральних, навколо Києва, які є густонаселені, де на чверті території сконцентровано майже половина населення області, з рівнем урбанізації 64,5%; чотири східні та три західні, переважно урбанізовані, з рівнем урбанізації 50% та 60% відповідно; вісім південних районів та Білоцерківський район переважно з сільським населенням, зі щільністю близько 38 осіб на 1 кв.км; пяту групу складають два північних райони, малозаселені, з низькими ступенем урбанізації - 31% та щільністю населення - 7,4 особи на 1 кв.км.З урахуванням особливостей розміщення продуктивних сил на території області виділяються три господарських райони: Поліський, Київський приміський та Південний лісостеповий. Основу промислового потенціалу області становлять близько 400 великих і середніх підприємств, що забезпечує майже 40% надходжень до бюджетів усіх рівнів. Прискорено розвиваються галузі, які визначають науково-технічний прогрес (машинобудування і металообробка, в тому числі приладобудування, електронна, електроенергетика, порошкова металургія, хімія і нафтохімія), а також мікробіологічне і картонно-паперове виробництво. Підприємства машинобудівної і металообробної галузей випускають хімічне устаткування, машини для тваринництва і кормовиробництва, екскаватори, меліоративну техніку, технологічне устаткування для підприємств торгівлі, а також товари побутового призначення. Легка промисловість обєднує підприємства швейної, трикотажної шкіряної, льонообробної галузей (розташовані в містах Переяславі-Хмельницькому, Фастові, Сквирі, Білій Церкві, Броварах, Богуславі, Василькові та ін.).Київська область у 2012 році зайняла провідну позицію у виробництві валової продукції сільського господарства з часткою у 6,6% від загального виробництва (у 2011-5 місце з часткою 5,8 відсотка). За рівнем проду

Зміст

Вступ

Розділ 1. Місце області в економіці України

Розділ 2. Економічна оцінка природно-ресурсного й виробничого потенціалу

Розділ 3. Населення й трудові ресурси

Розділ 4. Промисловий, транспортний і агропромисловий комплекси області

4.1 Промисловість

4.2 Агропромисловий комплекс

4.3 Транспортний комплекс

4.4 Освіта

4.5 Охорона здоровя

4.6 Соціальна сфера

4.7 Культура і туризм

Розділ 5. Екологічна ситуація в області

Висновки

Список використаних джерел