Продовольча безпека: теорія, методологія, проблеми - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наукПерехід до ринкової економіки, реформування аграрного сектора відповідно до вимог економічних законів ринку зумовлюють особливу увагу до формування системи продовольчої безпеки в нових умовах. На актуальність проблеми продовольчої безпеки, як пріоритету агропродовольчої політики, вказують численні теоретичні дослідження і узагальнення як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, зокрема праці А.І. Необхідність визначити стратегічні напрями агропродовольчої політики держави, що забезпечує ефективний розвиток агропромислового комплексу як основи продовольчого забезпечення населення відповідно до раціональних норм харчування на основі підвищення фізичної і економічної доступності продуктів харчування різних соціальних груп населення, вимагає розроблення відповідних теоретико-методологічних основ продовольчої безпеки, формування її концепції, кількісних та якісних параметрів продовольчої безпеки, організаційно-економічних і соціальних механізмів забезпечення. Ставилось завдання на основі вивчення тенденцій світового виробництва продовольства, наукових поглядів вчених на перспективи забезпечення глобальної продовольчої безпеки визначити необхідність посиленої уваги до національної продовольчої безпеки, розглядаючи продовольчу безпеку як найважливіший пріоритет агропродовольчої політики держави. При опрацюванні цієї проблеми ставилися та вирішувалися завдання: обгрунтувати стратегію розвитку системи продовольчої безпеки і визначити її порогові, самодостатні та стратегічні параметри; дослідити перспективи розвитку продовольчого ринку в залежності від реалізації потенціалу агропромислового комплексу та зростання доходів населення, які визначають платоспроможний попит населення на продукти харчування; розробити організаційно-економічний механізм державного регулювання системи продовольчої безпеки.У першому розділі “Теоретичні засади продовольчої безпеки” досліджено сутність та рівні продовольчої безпеки; питання економічної та продовольчої безпеки в економічних ученнях: теоретико-історичний аспект; тенденції світового виробництва продовольства і забезпечення національної продовольчої безпеки; визначено продовольчу безпеку як пріоритет агропродовольчої політики держави. Повноцінна система продовольчої безпеки України має охоплювати такі складові: стійка система продовольчого забезпечення, що грунтується на стабільному розвитку АПК, який здатний постійно забезпечувати населення продуктами харчування на необхідному рівні, адекватно реагуючи на конюнктуру продовольчого ринку та реалізуючи свій експортний потенціал; фізична і економічна доступність необхідної кількості, асортименту і якості продовольства для різних категорій населення, що забезпечується їх платоспроможністю, яка не ставить під загрозу і не підриває задоволення інших основних потреб людини; система захищеності вітчизняного виробника продовольчих товарів від імпортної залежності як у формі продовольства, так і в формі ресурсного забезпечення. Політико-економічний аспект продовольчої безпеки полягає в ефективному використанні агропромислового потенціалу країни для забезпечення потреб населення в продуктах харчування незалежно від несприятливих умов у міжнародних відносинах чи несприятливій конюнктурі світового ринку; соціально-економічний аспект характеризує здатність забезпечення цих потреб, впливаючи на розмір доходів різних груп населення. Важливим показником продовольчої системи є її стійкість, яка визначається продовольчим балансом, що відображається рівнянням, де ліва частина - це ресурси продовольства (пропозиція), а права - це сукупний попит на продовольство різних соціальних груп населення.: де Ріт - пропозиція і-го виду продовольства в t-ому році; pit - ціна продовольчого ресурсу і-го виду в t-ому році; Hijt - чисельність споживачів i-го продукту по j-ій соціальній групі в t-ому році; Cijt - обєм споживання i-го продукту по j-ій соціальній групі в t-ому році; Dijt - частина доходу споживача із j-ої соціальної групи на придбання i-го продукту в t-ому році; n - кількість видів продовольчих ресурсів. На основі дослідження встановлено: нині показники, що характеризують споживання продуктів харчування населення України і визначають рівень її продовольчої безпеки, знизилися до критичної межі, особливо це стосується мяса, молока, фруктів і ягід, риби, овочів, яєць (табл.Держави світу поділяються на ті, що досягають продовольчої безпеки за рахунок власного виробництва необхідних обсягів продовольства, та на ті, які змушені значну частину продовольчих товарів імпортувати, що вимагає коштів і призводить до посилення їх економічної й політичної залежності від розвинутих країн. Нинішній етап у розвитку нашої держави, накладаючись на глобалізаційні процеси в світі, вимагає відповідної побудови національної продовольчої безпеки, що передбачає вирішення комплексу економічних, політичних та соціальних проблем.

Основний зміст дисертації