Проблемні питання військових злочинів потребують негайного розгляду і позитивного вирішення - Статья

Проблемні питання військових злочинів потребують негайного розгляду і позитивного вирішення кандидат юридичних наук, доцент полковник юстиції у відставціЗокрема, пропонувалося вилучити із КК злочин, передбачений ч.4 ст.404 (опір начальникові або примушування його до порушення службових обовязків, вчинені при кваліфікуючих чи особливо кваліфікуючих обставинах, якщо вони були повязані з умисним вбивством начальника або іншої особи, яка виконує обов’язки з військової служби), як такі, що містять дискримінаційні положення, оскільки посягання на життя людини, незалежно від посади, яку вона займає, не може каратися різною мірою покарання. 402-404 (злочини проти порядку підлеглості), 406 (злочини проти порядку дотримання військової честі), 407-409 (злочини проти порядку проходження військової служби), 411-413 (злочини проти порядку користування військовим майном або збереження військового майна), 414 (злочини, що порушують правила поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення), 418-421 (злочини проти порядку несення спеціальних служб); 427-428, 430-431 (злочини проти порядку виконання військового обов’язку в умовах воєнного стану, бойовій обстановці), 432 (злочини, відповідальність за які передбачена міжнародними договорами), тобто 20 статей і ст.401 КК (поняття військового злочину). Згідно абзацу 11 ст.1 Закону України «Про оборону України» «особливий період це функціонування органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, органів місцевого самоврядування, органів управління у справах цивільної оборони і сил цивільної оборони, а також галузей національної економіки, підприємств, установ та організацій, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні, або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій» [10]. Наступний абзац цієї правової норми розкриває зміст воєнного стану, під яким розуміється «особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень» [10]. Поняття мобілізації вказано в ч.2 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», де зазначено, що «мобілізація в Україні це комплекс заходів, які здійснюються у державі з метою планомірного переведення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів і сил Цивільної оборони України, галузей національної економіки, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань на організацію і штати воєнного часу» [11].