Проблемні аспекти формування навичок читання у молодших школярів - Дипломная работа

ДИПЛОМНА РОБОТА Проблемні аспекти формування навичок читання у молодших школярів Зміст Вступ Розділ І. Проблемні аспекти формування читацьких навичок молодших школярів як педагогічна проблема 1.1 Дидактична сутність читання як виду мовленнєвої діяльності 1.2 Шляхи удосконалення навичок читання на сучасному етапі розвитку початкової школи Розділ ІІ. Книга, прочитана в дитинстві, залишається в памяті на все життя. Навчити дітей читати - одне з основних завдань школи. Його важливість підкреслював В.Сухомлинський [85], стверджуючи, що читання - це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе. На важливу освітню і виховну роль книжки в житті дитини вказував і К.Д.Ушинський. За його словами, вона впливає не лише на розум, а й почуття дитини. Величезну роль читання усвідомлювали і зарубіжні вчені, письменники. Для швидкої орієнтації у світі, що стрімко змінюється, вчитися читати потрібно якнайраніше, і, безумовно, швидко й свідомо сприймати прочитане. Якщо взяти до уваги той факт, що ще 1990 рік був оголошений ЮНЕСКО роком грамотності, свідчить, що уже десятиліття тому ця проблема схвилювала не тільки нас, а й все цивілізоване людство. Необхідно створити для дитини сприятливі умови, забезпечити кваліфіковане керівництво навчанням, основою якого є знання особливостей процесу читання, володіння ефективними методами і прийомами. Навчальні програми з читання в молодших класах передбачають вивчення значного за обємом і різноманітного за змістом матеріалу, який допомагає збагатити школярів знаннями про різні сторони життєдіяльності людини, суспільства і природи. Являючись важливим видом мовної діяльності, читання в початкових класах виступає в якості своєрідного предмета навчання і одночасно - засобу навчання. Виходячи з широкого розуміння ролі книжки в навчальному процесі, автори сучасних дитячих книг та шкільних підручників провели велику роботу щодо їх удосконалення, намагаючись врахувати останні досягнення психолого-педагогічної науки і передової педагогічної практики (проблемне викладання матеріалу, завдання й матеріали для проведення самостійної дослідницької діяльності, системи завдань до тексту, ілюстрацій, розраховані на активну пізнавальну діяльність учнів. У педагогічній і психологічній літературі за останні три десятиліття виділено і проаналізовано структуру трьох типів навчання -інформаційно-повідомляючого, пояснювально-ілюстративного і проблемно-пошукового (М.М. Скаткін, М.І. Махмутов, А.М. Матюшкін, Т.В. Кудрявцев та інші [45, 46, 48]. Проблема, насамперед, передбачає наявність проблемної ситуації, яка відображає такий психічний стан учня, який можна охарактеризувати, як інтелектуальне утруднення, спосіб подолання якого школяр має шукати і може знайти завдяки власній пізнавальній активності і самостійності. У статті доцента О.Я. Боданської [6] Формування прийомів пізнавальної діяльності з підручником розвязуються важливі питання операційної сторони навчального процесу, що нерідко залишають поза увагою дидактики, методисти й вчителі, захоплюючись змістовою стороною навчання. Як показали дослідження завідувача лабораторії педагогічної діагностики Донецького держуніверситету В.М.Зайцева [23], більшість дітей, що погано читають, - меланхоліки та флегматики. Про це говорив академік Д.С.Лихачов у статті Несучасні думки: Важливі не знання самі по собі, важливі саме самостійність мислення, ініціатива, логіка, вміння відстоювати свої переконання (Советская культура.-. Так, професор Т. Великого значення педагоги надають оволодінню учнями технікою читання. Першокласники записують назву книги, автора і виконують малюнки, а учні другого класу стисло фіксують зміст твору, дають оцінку ілюстраціям, виписують крилаті вислови, які зачитують під час уроків рідної мови чи позакласного читання.