Аспекти полеміки з приводу "жіночого питання" в російській публіцистиці та критиці II п. XIX ст. Характеристика своєрідності поглядів П.Д. Боборикіна на феномен жіночої емансипації. Інтерпретація творчості письменника в критиці та літературознавстві.
ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Проблеми жіночої емансипації в творчості П.Д.Доводиться, що письменник був прихильником жіночої емансипації, вважав, що жінка повинна мати право на освіту, працю, участь у громадському житті, але не приймав псевдоемансипацію, не розглядав жінку у відриві від сімї, дітей, висловлював надію, що «нові жінки» зможуть поєднувати материнські та громадські обовязки. Боборикіна у створенні різноманітних жіночих типів: жінки-матері; жінки-страждальниці; «жінки на роздоріжжі»; жінки, що прагне стати незалежною від чоловіка; жінки, яка змушена займатися проституцією; жінки-актриси; жінки-коханки; «нової жінки», яка прагне до самореалізації. Боборыкина, изучению типологии и поэтики созданных им женских образов, выявлению и определению способов их художественной реализации в романе «Жертва вечерняя», повестях «По-американски», «Посестрие», «Труп». Доказывается, что писатель был поборником женской эмансипации, считал, что женщина должна иметь право на образование, труд, участие в общественной жизни, но не принимал псевдоэмансипацию, не рассматривал женщину в отрыве от семьи, детей, придерживался «золотой середины» (гармония общественного и семейного идеала). Боборыкина в создании разнообразных женских типов: женщины-матери; женщины-страдалицы; «женщины на перепутье»; женщины, которая стремится стать независимой от мужчины; женщины, которая вынуждена заниматься проституцией; женщины-актрисы; женщины-любовницы; «новой женщины», которая стремится к самореализации.Спроби визначення своєрідності художнього втілення ідей жіночої емансипації, жіночого ідеалу, типології жіночих образів, еволюції образу «нової жінки» в романістиці російських письменників другої половини XIX століття неодноразово здійснювали дослідники творчості О.І. Серед перерахованих вище майстрів слова не останнє місце займає Петро Дмитрович Боборикін (1836-1921) - відомий письменник, драматург, публіцист, критик, театрознавець, теоретик й історик літератури, перекладач, мемуарист. Його творчість - своєрідний художній літопис розвитку Росії другої половини XIX - початку ХХ століття, у якому знайшла відображення і проблема жіночої емансипації. Питанню становища жінки в сімї та суспільстві присвячено багато художніх творів письменника (пєси «Дитина» (1861), «Старе зло» (1861), романи «Земські сили» (1865), «Жертва вечірня» (1868), «На суд» (1869), «Ділки» (1872-1873), «Півжиття» (1873), «З нових» (1887), повісті «По-американськи» (1870), «Посестріє» (1871), «Без чоловіків» (1884), «Проїздом» (1889), «Труп» (1892), оповідання «Безвісна» (1886), «Морз і Юз» (1889)). Дореволюційні критики займали різні (часом радикально протилежні) позиції щодо творчості П.Д.У своїх статтях («Паризькі листи» (1858-1859), «Жінки, їх виховання та значення в сімї і суспільстві» (1860), «Джон Стюарт Мілль про емансипацію жінок» (1860), «Жінки в університеті» (1861), «Повага до жінок» (1866)) він виступає на захист особистих і громадських прав жінки, її вільного доступу до вищої освіти, за право жінки на економічну незалежність. Вони відверто виступали проти рівноправя чоловіка і жінки, вважали, що жінка призначена лише для продовження роду, а її діяльність має бути повязана тільки з сімєю. Боборикін був рішучим поборником жіночої незалежності: все своє свідоме життя він ратував за розумовий і духовний розвиток жінки, високо цінував її моральні якості. Боборикін вважав, що жінка, як і чоловік, має право на освіту, працю, участь у громадському житті, але він не приймав псевдоемансипацію, не розглядав жінку у відриві від сімї, дітей, близьких людей, висловлював надію, що «нові жінки» зможуть поєднувати материнські і громадські обовязки, будуть самостійні і самоцінні. Чернишевським, який перебільшуючи суспільну роль жінки, недооцінював її роль сімейну: ні у його романі «Що робити?», ні у публіцистиці немає роздумів про жінку як матір своїх дітей, господиню будинку тощо, що свідчить про однобічність, догматизм поглядів письменника на призначення жінки.Петренко Н.А. Проблематика женской эмансипации в творчестве П.Д. Петренко // Використання інтерактивних методів при викладанні мови та літератури у середніх та вищих навчальних закладах: матеріали третьої міжвуз. наук.-практ. конф.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
