Проблеми законності та доцільності при забезпеченні правового статусу обвинуваченого під час розслідування злочинів - Автореферат

Київський національний університет імені Тараса ШевченкаАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Робота виконана на кафедрі правосуддя Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор Михайленко Олександр Романович, завідувач кафедри процесуального права Академії адвокатури України, професор кафедри правосуддя Київського національного університету імені Тараса Шевченка, заслужений юрист України. кандидат юридичних наук, професор Смітієнко Зінаїда Дмитрівна, завідувач кафедри цивільних та кримінально-правових дисциплін Академії зовнішньої торгівлі, заслужений юрист України, м. Захист відбудеться “24” червня 2002 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.05 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м.Кількість обвинувачених не зменшується, і у середньому за рік по Україні їх налічується більше 300 тисяч, а з справ, що розслідують органи МВС України, - більше 200 тисяч. Оскільки статус обвинуваченого не обмежується його процесуальними правами і обовязками, а включає і певні конституційні, міжнародні права і свободи, а також закріплені в інших галузях права, що потребують подальшого опрацювання щодо їх забезпечення під час розслідування злочинів. Цей вид державної діяльності необхідно глибше зясувати з позицій нового кримінально-процесуального законодавства України, враховуючи проблеми співвідношення законності і доцільності при комплексному забезпеченні правового статусу обвинуваченого та визначенні ролі в цьому конкретних органів, посадових осіб та правовідносин, що при цьому виникають і розвиваються. Сукупність усіх прав обвинуваченого, яким би законом вони не передбачались, за змістом складають його комплексне конституційне право на захист від обвинувачення та його забезпечення. визначення ролі відповідних органів у реальному забезпеченні охорони прав обвинуваченого, а також пропозиції щодо подальшого удосконалення законодавства, що ефективніше забезпечуватиме правовий статус обвинуваченого, його право на захист.У першому з яких “Розслідування злочинів, його зміст, форми та значення в системі кримінального процесу” дисертант показує значення розслідування злочинів для виконання завдань кримінального судочинства, а також його соціально-політичну, виховну, суспільно-господарську вагу, особливо при розслідуванні злочинів проти власності, у сфері службової діяльності, у тому числі злочинів, вчинених організованими злочинними групами з їх соціально-психологічними особливостями. Проаналізувавши погляди різних авторів про дізнання, дисертант сформулював власне розуміння дізнання - це одна із форм, етапів розслідування злочинів, що полягає у проведенні органом дізнання та уповноваженими ним службовими особами (дізнавачами) процесуальних та суто оперативно-розшукових дій із встановлення ознак злочину і осіб, які його вчинили, а також прийняття передбачених законом рішень у кримінальній справі та виконання доручень слідчого для реалізації конкретних і загальних завдань кримінального судочинства. Щодо розслідування злочинів законність означає дотримання і правильне застосування насамперед кримінально-процесуального закону органами дізнання та досудового слідства, а також особами, залученими до цієї діяльності. Підкреслюється, що помилка є складовою порушення законності, прав та законних інтересів обвинуваченого й інших осіб, що потребують свого забезпечення. Дисертант також включає в число осіб, які можуть брати певну участь у кримінальному процесі і з якими можуть виникати певні кримінально-процесуальні відносини, таких осіб, як: посадові, яким було направлено подання про усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину; дипломатичні представники, які можуть дати згоду на проведення обшуку, виїмки в приміщенні диппредставництва; начальники установ, які затримують кореспонденцію або знімають інформацію з каналів звязку; представники ЖЕО чи місцевої Ради депутатів, підприємств, установ, організацій, яким вручаються копії протоколів обшуку, виїмки; особи, які під час обшуку, виїмки увійшли в це приміщення тощо.

Основний зміст роботи