Проблеми забезпечення відповідності інституту звільнення від кримінальної відповідальності конституційній та міжнародно-правовій презумпції невинуватості - Статья
Закономірності забезпечення відповідності інституту звільнення від кримінальної відповідальності конституційній та міжнародно-правовій презумпції невинуватості. Головні етапи та підходи до аналізу даної проблеми та обґрунтування отриманих результатів.
При низкой оригинальности работы "Проблеми забезпечення відповідності інституту звільнення від кримінальної відповідальності конституційній та міжнародно-правовій презумпції невинуватості", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Проблеми забезпечення відповідності інституту звільнення від кримінальної відповідальності конституційній та міжнародно-правовій презумпції невинуватості Актуальність теми. Тому особа, яка вчинила правопорушення, притягується державою до відповідальності лише у встановленому законом порядку. Так, у разі вчинення злочину за наявності достатніх підстав до порушника закону застосовується покарання. При цьому в ч. 1 ст. 62 Конституції України проголошується, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. За визначенням, яке надав Пленум Верховного Суду України, звільнення від кримінальної відповідальності - це «відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених КК, у порядку, встановленому КПК» [5, с. Тому метою цієї публікації є визначення, з урахуванням результатів аналізу чинного законодавства України й положень доктрини кримінального права, проблем забезпечення відповідності інституту звільнення від кримінальної відповідальності конституційній та міжнародно-правовій презумпції невинуватості. З числа представників кримінально-правової науки в різні роки участь у ній взяли Ю.В. Баулін, С.С. Яценко, О.О. Дудоров, В.Т. Ма - ляренко, О.Ф. Ковітіді, Л.В. Головко, С.Г. Келіна, В.В. Скибицький, В.О. Навроцький та деякі інші автори. Так, Є.В. Осичнюк зазначає, що посилання на вчинення особою злочину можливе виключно за наявності щодо неї обвинувального вироку, а не ухвали суду, оскільки в законодавстві існує чимало норм, згідно з якими громадяни можуть бути обмежені в певних правах на підставі закриття щодо них кримінальної справи за «нереабілітуючи - ми» обставинами.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
