З’ясування сучасного стану системи пенсійного забезпечення в Україні. Аналіз зарубіжного досвіду в даній сфері, поєднання діяльності недержавних пенсійних фондів, страховиків та банківських установ. Пошук напрямів вдосконалення пенсійного забезпечення.
При низкой оригинальности работы "Проблеми та шляхи реформування системи пенсійного забезпечення населення", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Обєктом дослідження являється система пенсійного забезпечення населення як елемент соціального захисту та основна ознака сучасної ринкової економіки. Метою дослідження даної курсової роботи є всебічно розкрити структуру системи пенсійного забезпечення населення, вивчити її проблеми, обґрунтувати необхідність та шляхи її реформування, перспективи для України. Причиною є, по-перше, перехід нашої держави до ринкових механізмів господарювання, в яких соціальний захист населення та їх добробут є головною ознакою, а також економічна криза 90-х років, яка помітно вплинула на матеріальне становище переважної більшості населення країни. До такої категорії потрапили і пенсіонери, що втратили всі заощадження, накопичені за період трудової діяльності, і стали отримувати пенсійні виплати на рівні, недостатньому для забезпечення найнеобхідніших життєвих потреб. По-друге, у більшості країнах Західної Європи, в тому числі і в Україні, помітним стає значне старіння нації, що зумовлює певні диспропорції в пенсійному забезпеченні, адже воно залежить від співвідношення кількості працюючих та пенсіонерів.Розглядаючи економічну та соціальну сутність категорії „пенсія", перш за все необхідно проаналізувати історичне підґрунтя її виникнення. А вперше про необхідність створення такої системи було викладено в теорії неоліберального напряму німецької економічної теорії, засновником якої справедливо вважається Вальтер Ойкен, який створив школу, що в подальшому отримала назву фрейбурзької. Ойкен розрізняв два „ідеальних типи" господарства: центрально-кероване господарство та вільне ринкове господарство, тобто класифікував їх, відштовхуючись від способу управління господарським процесом, форми координації діяльності окремих господарських одиниць. Тому, він вважає, що в умовах ринкової економіки вирішення цієї проблеми повинна взяти на себе держава яка може впливати на соціальну сферу, беручи участь у розподілі суспільного продукту звичайно в тих межах що не зумовлюють порушення економічного порядку. Розвиток неоліберальної теорії вільного ринкового господарства повязаний з імям Мюллера Армака, який вперше сформулював ідею створення „соціально-ринкової" економіки.Солідарна система означає, що платник податків вносить кошти в загальний фонд, а виходячи на пенсію отримує мінімальну, але гарантовану соціальну допомогу. Така система базується на принципі солідарності, тобто працююче покоління утримує пенсіонерів, а коли нинішні працюючі вийдуть на пенсію, то їх утримуватимуть ті, хто перебуватиме на той час у працездатному віці. Але у промислово розвинутих країнах така система забезпечує дуже невисокий рівень пенсій порівняно із середнім розміром заробітної плати (у США, наприклад, пенсія на підставі солідарної системи становить близько 35% від середнього доходу за весь час роботи до виходу на пенсію і ставка обовязкових відрахувань роботодавців до державної пенсійної системи становить лише 12,5%). Система добровільного накопичення розрахована на осіб, які готові здійснювати добровільні додаткові грошові відрахування з метою отримання додаткового джерела доходу після виходу на пенсію. У 1994 р. парламент затвердив розроблений урядом закон про часткову та поступову зміну звичайного пенсійного забезпечення громадян по старості: пенсійний вік до 2013 р. поступово підвищується з 60 до 65 років; для осіб, які бажають піти на пенсію у віці 60-64 років, пенсія по старості встановлюється в половинному розмірі від звичайної; звичайна пенсія в повному обсязі починає виплачуватися їм після досягнення 65-річного віку; пенсійні страхові внески не мають перевищувати в майбутньому 30% місячного заробітку; надалі страхові пенсійні внески нараховуватимуться не із загального заробітку, а із суми, що залишилася після сплати податків; передбачено підвищення розмірів внесків на 2,5% один раз на пять років.У світовій практиці дедалі ширше застосовується багаторівнева система пенсійного забезпечення, яка має три складові - солідарну (перший рівень), обовязкову накопичувальну (другий рівень) та додаткову або добровільну накопичувальну (третій рівень). В умовах старіння населення, змінюється співвідношення працездатних і пенсіонерів. Сумарних відрахувань стає недостатньо для збереження рівня пенсій, їх розмір знижується за рахунок "запізнілої" індексації і коефіцієнт заміщення (відношення розміру пенсії до розміру заробітної плати) - знижується. Середній американець має можливість забезпечити собі три пенсії: державну, приватну корпоративну і приватну індивідуальну.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Науково-теоретичні аспекти пенсійного забепечення
1.1 Огляд літературних джерел
1.2 Теоретичні основи зарубіжного досвіду пенсійного забезпечення
Розділ 2. Аналіз і напрямки узагальнення розвитку пенсійного забезпечення
2.1 Зарубіжний досвід розвитку пенсійного забезпечення та можливості його використання для вдосконалення Пенсійної системи в Україні
2.2 Пенсійне забезпечення в Україні та вплив на нього зарубіжного досвіду
Розділ 3. Напрямки розвитку та вдосконалення пенсійного забезпечення в Україні
3.1 Вдосконалення пенсійного забезпечення в Україні
3.2 Тенденції і перспективи розвитку пенсійного забезпечення в Україні
Висновки
Список використаної літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы