Проблеми та перспективи розвитку форм банківського кредитування в Україні - Курсовая работа

Кожній фінансово-кредитній установі саме кредитні операції приносять найбільші доходи і від того, наскільки правильно будуть обрані методи і дотримані умови кредитування, в значній мірі, залежить результат кредитної операції. Мета роботи обумовлює виконання наступних задач:-розглянути економічну сутність кредитного механізму комерційного банку; кредитування банк регулювання -визначити сутність та необхідність кредитної політики комерційного банку як основної складової кредитного механізму Наприклад продавцеві потрібно було продати товар, а в покупця не було грошей, щоб його купити (тому що він ще не виготовив свій товар або виготовив, але не продав його з тих чи інших причин). І тут випадково, як і багато інших винаходів людства, був відкритий кредит - за на явності довіри продавця до покупця товар був проданий з відстрочкою платежу, у кредит.Незважаючи на те, що кризові в економічній системі практично підірвали фінансову стійкість більшості вітчизняних підприємств, внаслідок чого різко скоротилася кількість надійних фірм - позичальників (на фоні падіння прибутковості банківських операцій), кредитні операції залишаються головним видом активних операцій комерційних банків, в який вкладається переважна більшість залучених банками ресурсів. Кредит як самостійна економічна категорія виконує важливі функції в економіці. Реалізація ролі кредиту в суспільному відтворенні проходить через дію специфічних властивостей та його функцій, які надають останньому імпульс і певну направленість. Позики надаються банками субєктам господарювання всіх форм власності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором. Кредитором, тобто - субєктом кредитних відносин, який надає кредити іншому субєкту господарської діяльності у тимчасове користування - в умовах банківського кредиту є банк.Головними інституціями, які регламентують порядок здійснення банківської кредитної діяльності в Україні, є: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів, Національний банк України, банківські установи тощо. Серед основних законодавчих та нормативно-правових актів України, які регулюють кредитну діяльність банків, слід виділити такі: 1)Закон України "Про банки і банківську діяльність" - подає перелік операцій, зокрема кредитних, які можуть здійснюватися банками, що отримали ліцензію НБУ[9]. 2)Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" - визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобовязань, а також виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна[10]. 4)Закон України "Про іпотеку" - регулює взаємозвязки між банківськими установами та позичальниками у сфері іпотечного кредитування, визначає моменти виникнення, застосування та припинення іпотеки; предмети іпотеки та вимоги, які ними забезпечуються, умови передачі нерухомого майна в іпотеку, описує державну реєстрацію та страхування предмета іпотеки, особливості надання в іпотеку різних видів нерухомого майна, порядок укладання договору іпотеки, висуває вимоги до змісту та форми заставної та можливості її використання для рефінансування тощо[12]. 7)Закон України "Про Національний банк України" - визначає операції Національного банку, серед яких надання кредитів банківським установам для підтримки ліквідності, та регламентує здійснення Національним банком банківського регулювання і нагляду, зокрема, з метою захисту інтересів вкладників та кредиторів і забезпечення фінансової надійності банків[15].Даний принцип передбачає, що сума позики обовязково має бути повернена кредитору у визначений кредитним договором термін. Принцип платності означає, що позичальник повинен сплатити кредитору ціну за право використовувати його ресурси як винагороду за прийняття ним на себе кредитного ризику. Принцип платності є важливим елементом системи кредитування, так як породжує зацікавленість кредитора у наданні позички, стимулює позичальника до більш ефективного використання кредитних ресурсів, дозволяє банкам покривати свої витрати на проведення кредитних операцій та нарощувати обсяги позичкового капіталу. Одним з основних принципів банківського кредитування є принцип забезпеченості кредиту, що означає наявність у банку права для захисту своїх інтересів, недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника. Кредит забезпечує трансформацію грошового капіталу в позичковий та відображає стосунки між кредиторами та позичальниками з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення та платності.Інфляція, нестабільність фінансового стану клієнтів посилюють кредитні ризики, обумовлюють застосування форм кредитування , які захищають інтереси банку кредитора. Особливість сучасної системи кредитування полягає також в її залежності не тільки від власних і залучених ресурсів, але і від визначених нормативів , що встановлює Національний банк для комерційних банків, які здійснюють кредитування.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Кредитування як традиційний напрямок діяльності банку

1.1 Сутність кредиту. Теоретичні концепції кредиту

1.2 Нормативне регулювання кредитної діяльності банку

Розділ 2. Сучасний механізм банківського кредитування

2.1 Основні риси та принципи банківського кредитування

2.2 Проблеми та перспективи розвитку форм банківського кредитування в Україні

2.3 Механізм надання кредиту та гарантії його повернення на прикладі АКБ “Укрсоцбанк”

Розділ 3. Рекомендації стосовно вдосконалення кредитного механізму банку

Висновки

Список використаних джерел