Проблеми та перспективи кесаревого розтину при строковому та передчасному розродженні - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім.Роботу виконано на кафедрі акушерства та гінекології ФПО Вінницького державного медичного університету ім. Науковий керівник - доктор медичних наук, професор МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології з курсом дитячої і підліткової гінекології Горбачевського МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології медичного факультету доктор медичних наук, професор Захист відбудеться “1 ”червня 2002 р. о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.600.04 при Львівському державному медичному університеті ім.В США в 1 із 4-5 випадків пологів проводиться кесарів розтин (Jennier Z., Bailit M.D., Sharon Z., 2000), і це складає до 1 млн. кесаревих розтинів за рік (Zielberman E., Zang J.M., Cohen B.A., 1996). В цей же час в державах Західної Європи та США спостерігається різке зниження частоти кесаревого розтину з 20-27% в 80-ті роки (Azziz R., Gumming J., Naeyc R., 1986) до 11-18% в 98-99 роках (Christopher J., Glantz M.D., 1999). За даними одних авторів (Evans M.J., Richardsom D.A., Shol J.S., 1984) кесарів розтин не знижує материнської та перинатальної захворюваності та смертності. Але якщо частота кесаревого розтину перевищує 15% (Cirarn-Vingneron N., Guyen Taw Zung R.N., 1985), то це не призводить до зниження перинатальних втрат, а якщо врахувати дефіцит матеріальних ресурсів, то кесарів розтин стає небезпечним для матері через тяжкі ускладнення (Венцковский Б.М., 1998). Материнська смертність при кесаревому розтині в 10-25 разів, а інфекційно-запальні ускладнення в 80 разів перевищують таку в порівнянні з природнім розродженням (Чернуха Е.А., Комисарова Л.М., 1988).Однією з причин розповсюдження госпітальної інфекції є масове інтраопераційне використання антибіотиків (Kosovski Z., 2000).Традиційний (архівний матеріал Хмельницького пологового будинку за 1994 рік) де проводилась лапаротомія по Пфанненштілю (95 випадків) та серединна нижня (15 випадків) з поперечним розтином матки в нижньоматковому сегменті на рівні найбільшого обводу голівки (Кулаков В.И., Прошина И.В., 1994), що визначалось пальпаторно після розсічення міхурово-маткової складки і відсепарування верхівки сечового міхура (ретровезікальний розріз). Це досягається завдяки тому, що кесарів розтин проводиться при згладженій шийці матки (плановий), або в пологах, при відкритті шийки матки на 6-10 см (ургентний). При доношеній вагітності на матці формується нижньоматковий сегмент, верхній край якого знаходиться на рівні прикріплення міхурово-маткової складки. При згладженій шийці матки з доношеною вагітністю та збереженій - при недоношеній вагітності розріз на матці довжиною 4-5 см проводиться на рівні прикріплення міхурово-маткової складки ближче до правого ребра матки без попереднього розсічення складки. Якість відновлення розрізу на матці можна проконтролювати: по-перше, між кутами розрізу на матці та круглими матковими звязками повинна бути відстань по 3-4 см; по-друге, при внутрішньому піхвовому дослідженні після оперативного втручання, де спостерігалось відкриття шийки матки, шов на внутрішній поверхні матки рукою акушера не досягається.Клініко-статистичний аналіз показав, що при доношеній вагітності основні покази до кесаревого розтину були: рубець на матці - 30,8%, поєднані покази - 15%, вікові першороділі - 14,2%, сідничне передлежання - 13,7%, прееклампсія - 5,4% та ін. При недоношеній вагітності в 60,3% показами до операції була тяжка прееклампсія, у 13,7% - поєднані покази, рубець на матці та синдром ПРПО - по 8,2%. У жінок, де використовувався при першому кесаревому розтині одноповерховий безперервний кушнірський кетгутовий шов з полірованого кетгуту, при гістологічному дослідженні рубців відмічалось відносне збереження орієнтації мязових волокон, що складають середній шар міометрія. При використанні традиційного методу кесаревого розтину час оперативного втручання збільшується до 57,4 хв., а крововтрата складає 714,4 мл, що в 3,35 разів вище в порівнянні з жінками першої та другої груп і 2,23 рази - з жінками четвертої групи. Порівнюючи показники червоної та циркулюючої крові у жінок першої групи - де використовувалась аутогемотрансфузією з третьою - де використовувалась донорська кров для відновлення крововтрати рівень гемоглобіну у жінок третьої групи був нижчим на 5%.У дисертації наведено нове вирішення науково-практичної проблеми, яка повязана з тим, що значне зростання частоти кесаревого розтину з великим відсотком ускладнень зумовлює пошук нових високоекономічних та безпечних способів абдомінального розродження з альтернативним методом відновлення крововтрати, без інтраопераційної антибіотикопрофілактики.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ