Проблеми та обмеження фіскальної стійкості систем охорони здоров’я - Статья

ПРОБЛЕМИ ТА ОБМЕЖЕННЯ ФІСКАЛЬНОЇ СТІЙКОСТІ СИСТЕМ ОХОРОНИ ЗДОРОВЯСучасні засади функціонування глобальної економічної системи та кризові тенденції на фінансових ринках змінюють вектори та детермінанти розвитку більшості економік світу, а також актуалізують пошук нових механізмів забезпечення довгострокової стійкості сфери державних фінансів. В таких умовах виникає необхідність дослідження основних ризиків та обмежень для довгострокової стійкості державних фінансів. Одним із проблемних аспектів забезпечення такої стійкості у довгостроковій перспективі для переважної більшості країн світу є стала тенденція до зростання державних витрат на фінансування системи охорони здоровя, що спостерігається протягом останніх декількох десятиліть. Очікується, що витрати на охорону здоровя будуть зростати протягом наступних декількох десятиліть швидкими темпами, як в країнах із домінуючим бюджетним фінансування медичної галузі, так і зі страховим механізмом [9]. Зважаючи на це, постає питання про необхідність розробки стратегій «раннього попередження», які спрямовані на подолання потенційних ризиків та обмежень стійкості системи державних фінансів, що можуть виникати під тиском зростання державних витрат на охорону здоровя в довгостроковій перспективі.Зростання витрат на охорону здоровя відбувається у багатьох країнах світу незалежно від обраної моделі фінансування та організації системи охорони здоровя (рис. На діаграмі представлено динаміку витрат на охорону здоровя за період з 1996 - 2015рр. у країнах з домінуючим механізмом бюджетного фінансування галузі (наприклад, Велика Британія), а також у країнах зі страховим механізмом фінансування охорони здоровя (наприклад, Німеччина, Франція). За визначенням ВООЗ, механізм впливу стрімкої зміни витрат охорони здоровя на фіскальну стійкість реалізується такими способами[10]: 1) зростання витрат на охорону здоровя, обумовлене факторами, які впливають на попит та пропозицію послуг охорони здоровя. Переважна більшість досліджень міжнародних та урядових організацій, дозволяють зазначити, що витрати на охорону здоровя будуть зростати більш високими темпами, ніж ВВП в довгостроковій перспективі: - у сценарних дослідженнях ОЕСР (2013, 2015) вартісного тиску на медичну галузь визначено, що витрати на охорону здоровя зростатимуть приблизно на 6 % ВВП у період між 2010 та 2060 рр., що спричинено перш за все демографічними змінами в суспільстві[5]. Існують три основні теоретичних підходи про взаємозвязок збільшення довголіття, старіння населення, захворюваності та фіскальної стійкості системи охорони здоровя[3,4]: - теорія «розширення захворювання» передбачає, що збільшення очікуваної тривалості життя як правило, повязано з великою кількістю років, проведених населенням в умовах поганого здоровя, збільшення кількості населення з хронічними захворюваннями та мультиморбідності.Отже, як для розвинутих країн світу, так і для країн що розвиваються сьогодні надзвичайно актуальними є питання забезпечення стійкості системи державних фінансів з урахуванням стрімкого зростання витрат на охорону здоровя, що обумовлено демографічними зрушеннями у бік старіння населення та зменшення економічно-активного населення, поширенням медичних технологій та збільшенням попиту та медичні послуги.