Проблеми створення компенсаторних механізмів в умовах обмеження представницької функції прокуратури - Статья

Проблеми створення компенсаторних механізмів в умовах обмеження представницької функції прокуратуриАналізується діяльність системи безоплатної вторинної правової допомоги, а також Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини як фактор заміщення представницької функції прокуратури. Оскільки права і свободи людини й громадянина потребують достатнього захисту, гарантованого державою, обмеження участі у цьому прокуратури потребує створення надійного правозахисного механізму, здатного повноцінно замістити діяльність прокуратури у цій сфері. З метою забезпечення представництва інтересів громадян у суді і зменшення повноважень прокурора у цій сфері було передбачено посилення ролі інституту безоплатної правової допомоги, а також розширення відповідної компетенції Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, оскільки за європейськими стандартами омбудсмен розглядається як набагато кращий інститут для представництва інтересів громадян, ніж прокуратура [6]. Згідно із законодавством право на безоплатну вторинну правову допомогу у тому чи іншому обсязі мають: 1) особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, а також інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб; 2) діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів; 3) внутрішньо переміщені особи; 4) особи, до яких застосовано адміністративне затримання; 5) особи, до яких застосовано адміністративний арешт; 6) особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими; 7) особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; 8) особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень КПК України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначення або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі; 9) особи, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»; 10) ветерани війни, особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань; 11) особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 12) особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку; 13) особи, реабілітовані відповідно до законодавства України, та деякі інші. Водночас у функціонуванні системи безоплатної вторинної правової допомоги наявні численні проблеми, до яких науковці відносять, зокрема, такі: скорочення або припинення фінансування оплати послуг адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу; зрив роботи системи безоплатної вторинної правової допомоги; неможливість призначити адвокатів на певні справи; накопичення кредиторської заборгованості; несвоєчасність оплати послуг адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу; неможливість скористатися безоплатною вторинною правовою допомогою особами, які мають на неї право; надання неякісної безоплатної вторинної правової допомоги [10, с.