Загальний аналіз суспільних та естетичних чинників, що сприяли появі наукового підходу до вивчення усної народної словесності в Україні. Визначення ролі видатних діячів культури першої половини ХІХ століття в становленні української фольклористики.
При низкой оригинальности работы "Проблеми становлення української фольклористики в періодиці першої половини ХІХ століття", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРеалізація основної мети передбачає виконання таких завдань: виявити суспільні та естетичні чинники, що сприяли появі наукового підходу до вивчення усної народної словесності в Україні; Обєктом дослідження є фольклорні та фольклористичні публікації на сторінках газет, журналів та альманахів, що виходили на території нинішньої України в першій половині ХІХ століття (“Украинский вестник”, “Украинский журнал”, “Украинский альманах”, “Утренняя звезда”, “Русалка Дністрова”, “Ластівка”, “Сніп”, “Киевлянин”, “Молодик”, “Зоря Галицька”, “Волынские губернские ведомости”, “Киевские губернские ведомости”, “Полтавские губернские ведомости”, “Харьковские губернские ведомости”, “Черниговские губернские ведомости”). У першому розділі - “Питання становлення української фольклористики у періодичних виданнях першої половини ХІХ століття: елементи теорії фольклору, методика збирання та вироблення принципів публікації зразків народної творчості” - проаналізовано виникнення передумов до наукового вивчення української усної словесності, які були тісно повязані з розвитком гуманітарних наук загалом, впливом романтичних ідей Заходу, формуванням національної ідеї в контексті загального словянського відродження та певними суспільно-політичними чинниками (Велика французька революція, наполеонівські війни, зростання громадської активності, яка реалізувалася, зокрема, у заснуванні Кирило-Мефодіївського товариства). М.Максимовичем у передмові до альманаху “Киевлянин”, К.Сементовським у розвідці “Замечания о праздниках малороссиян”, автором статті “О важности народных преданий”, М.Костомаровим в “Обзоре сочинений, писанных на малороссийском языке” наголошувалось на важливості точних записів без будь-яких втручань у текст, скеровувалась увага на дослідження українських міфів, казок, переказів та повірїв як найдавніших пластів усної народної творчості, у яких, за твердженням згаданих авторів, на інтуїтивному рівні відобразилася специфіка “народного духу”, пошук якої утвердив вироблення нового підходу до вивчення фольклору з особливим розумінням його історизму. Огляд фольклорного та фольклористичного матеріалу, опублікованого на сторінках губернських газет, альманахів “Утренняя звезда” (1834), “Русалка Дністрова” (1837), “Ластівка” (1841), “Сніп” (1841), “Киевлянин” (1840, 1841, 1850), “Молодик” (1843, 1844) дає підстави робити висновки про формування третього етапу в становленні української науки про усну народну творчість, який можна охарактеризувати як початок наукового осмислення фольклору з виробленням чіткіших принципів його збирання та класифікації.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
