Проблеми соціального захисту українців на міжнародному ринку праці - Курсовая работа

КАФЕДРА УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ І ЕКОНОМІКИ ПРАЦІРинкова система господарювання змінює не тільки економічну політику керування господарством, але і вимоги до робочої сили, формує нову політику господарської мотивації. Постійно дає про себе знати гостре протиріччя між необхідністю проведення жорсткої економічної політики, розкріпачення ринкових механізмів і недостатнім запасом міцності соціального захисту людей. На мою думку, сучасних умовах розвитку конкуренції й підприємництва, нагально постала проблема соціального захисту населення. Перед державою постала проблема забезпечення і підтримки малозабезпечених прошарків населення. Актуальність цієї теми в тому, що формування ринкового механізму господарювання неминуче веде і до необхідності формування досконалої системи соціального захисту на міжнародному ринку праці.Крім того, соціальний захист визначається як одна із найважливіших функцій держави (соціальної): це система економічних, організаційних, юридичних заходів, спрямованих на забезпечення основних соціальних прав людини та громадянина в державі [3, с.79]. Такий підхід до визначення соціального захисту відображається і навчальному посібнику "Економіка праці й соціально-трудові відносини"[10], де наводиться таке визначення: "соціальний захист - це система заходів, які забезпечують соціальну захищеність переважно непрацездатного населення і соціальне уразливих верств працездатного населення (соціальне страхування, пенсійне забезпечення, страховий захист від небезпек, медичне страхування)". Для забезпечення високого рівня соціального захисту, виконання положень, які визначені Європейською соціальною хартією та Хартією Співтовариства про фундаментальні соціальні права робітників, Співтовариство здійснює заходи, які сприяють координації дій у соціальному захисті та враховують відмінності національних законодавств щодо соціального захисту. Право на соціальний захист (на пенсії або допомоги) може повязуватися також із фактом проживання в одній із країн-членів ЄС. 51, та гарантування того, що внески до фондів соціального страхування, зроблені особою в одній із країн-членів ЄС, даватимуть право на соціальний захист в будь-якій країні-члені ЄС.Одним із важливих елементів глобальної економічної системи, на яку перетворився світ наприкінці другого тисячоліття, є міжнародний ринок праці з його уніфікованою шкалою критеріїв щодо якості трудових ресурсів, розвитком нових форм зайнятості, гнучкістю та надзвичайною мобільністю сукупної робочої сили. Міжнародний ринок праці, який обєднує понад 1,3 млрд. працездатного населення світу, потребує формування регулятивного та координаційного механізмів з узгодження попиту та пропозиції світових трудових ресурсів, їх перерозподілу між різними країнами, регіонами, ланками світового господарства та ефективного використання, розширює можливості обміну знаннями, інформацією і досвідом між народами. Таким чином, поряд з міжнародним ринком товарів, послуг і капіталів значних масштабів набуває тепер і міжнародний ринок робочої сили, який являє собою не просто суму національних ринків, а систему, що базується на їхніх взаємозвязках та взаємодоповненнях . Формування міжнародного ринку праці відбувається двома шляхами: по-перше, через міграцію трудових ресурсів і капіталу; по-друге, шляхом поступового злиття національних ринків праці, внаслідок чого усуваються юридичні, національно-етнічні, культурні та інші перегородки між ними. Капітал, як правило, рушав у ті місця концентрації робочої сили, де вона значно дешевша від робочої сили в країні-експортері.Крім того, сучасний ринок праці в Україні характеризується високою часткою надлишкової зайнятості, перевищенням пропозиції над попитом, низькою територіальною мобільністю робочої сили, негативними демографічними тенденціями (скорочення питомої ваги населення в працездатному віці). Позитивним можна вважати те, що за рахунок виїзду робочої сили за кордон зменшується рівень безробіття всередині держави, а зароблені за кордоном гроші здебільшого пересилаються та витрачаються в Україні, тим самим сприяючи розвитку економіки. Загалом через мігрантів світ має більше уявлення про Україну, і навпаки. Тільки від заробітчан Тернопільщини щороку надходить близько 100 млн доларів США, а сумарний обсяг заробітків українських громадян за кордоном, згідно із розрахунками відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, за найбільш реальною оцінкою становить 4,7 млрд доларів на рік (11% ВВП). Основна кількість наших мігрантів зосереджена в країнах Європи і Америки: у Аргентині - 100 тис., Бразилії - 150 тис., Великобританії - 70 тис., Греції - 200 тис., Ізраїлі - 150 тис., Іспанії - 400 тис., Італії - понад 500 тис., Канаді - 150 тис., Придністровя (Республіка Молдова) - 50 тис. з 350 тис., що проживають там постійно, ФРН - 200 тис., Польщі - більше 400 тис. (за рік межу перетинає близько 6 млн.), Португалії - 200 тис., Росії - 3 млн., Словаччині - 50 тис., США - 500 тис., Туреччині - 30 тис., Фра

Зміст

Вступ

1. Теоретичні аспекти соціального захисту населення

1.1 Сутність,напрямки соціального захисту на міжнародному ринку праці

1.2 Державне регулювання системи соціального захисту на міжнародному ринку праці

2. Аналіз стану сучасного міжнародного ринку праці

2.1 Сутність та структура міжнародного ринку праці

2.2 Переваги та недоліки виходу України на міжнародний ринок праці

2.3 Проблеми соціального захисту українців на міжнародному ринку праці

3. Напрямки вдосконалення соціального захисту українців на міжнародному ринку праці

Висновок

Список використаної літератури