Проблеми соціального страхування в Україні та напрямки його реформування. Закон України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" - Контрольная работа

Міністерство освіти та науки України Запорізька Державна Інженерна Академія Кафедра: «Фінанси» Факультет: «Економіки та управління» Контрольна робота з дисципліни «Соціальне страхування» тема: «Проблеми соціального страхування в Україні та напрямки його реформування. Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Виконала ст. групи Ф-08-2з Бородіна П.Е. Перевірив: Ногіна І.А. м. Запоріжжя 2010 р. Зміст 1. Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» 2.1 Матеріальне забезпечення на випадок безробіття Список використаної літератури 1. Адже багатовікова відсутність власної державності та героїчна боротьба за неї породили не в одному поколінні українців культ держави і готовність жертвувати заради неї, непохитну віру в її всесильність. Найбільшим фінансовим тягарем для підприємств є нарахування в Пенсійний фонд України, що пояснюється значною кількістю пенсіонерів у нашій країні (близько ЗО % населення), низьким пенсійним віком (60 років для чоловіків і 55 років для жінок), великою кількістю пенсіонерів-пільговиків. Співвідношення середнього розміру пенсії та середнього розміру заробітної плати в Україні досить низьке. 37% нарахувань на фонд оплати праці - надмірно важкий тягар для підприємств, установ та організацій. Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Закон України від 02.03.2000 р. № 1533-III «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі Закон про страхування на випадок безробіття) набрав чинності тільки з 1 січня 2001 р. і є базовим законодавчим актом, який визначає платників страхових внесків, порядок їх реєстрації, обліку та відповідальність, а також розмір і порядок сплати страхових внесків на випадок безробіття. З моменту набрання чинності Закону про ставки, а саме - з 1 січня 2001 року по 30 червня 2001 року, ставку установлено в розмірі 2%, а з 1 липня 2001 року - у розмірі 2.5% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників. А для найманих працівників розмір внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття становить 0.5% суми оплати праці. Ними стали: 1) роботодавці: - власники підприємства, установи, організації або уповноважені ними органи та фізичні особи, які використовують найману працю; - власники розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії або представництва, які використовують працю найманих працівників, якщо інакше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обовязковість яких надана Верховною радою України; 2) наймані працівники: - фізичні особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації або у фізичної особи; 3) особи, які беруть участь у страхуванні на добровільних засадах (матимуть право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття за умови сплати страхових внесків: - особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок; - фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами; - громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебувають, якщо інакше не передбачено міжнародним договором України, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України; - фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які не використовують найману працю.