Проблеми сімейного виховання в педагогічній теорії і практиці Закарпаття (друга половина ХІХ – 30-ті роки ХХ століття) - Автореферат

У сучасних умовах національно-культурного відродження Української держави особливого значення набувають проблеми сімейного виховання, важливими серед яких є: малодітність сімей, руйнування сімейних морально-етичних норм i традицій, ігнорування духовних засад родини, зростання конфліктності у стосунках між подружжям, батьками та дітьми, зменшення участі дітей у домашній праці, послаблення ролі особистого прикладу батьків, зростання надмірної уваги до матеріальних благ. У процесі аналізу проблем сімейного виховання в закарпатській родині у другій половині ХІХ - 30-х роках ХХ століття виявлено суперечності між: значними потенційними можливостями крайової педагогіки досліджуваного періоду і недостатнім застосуванням її провідних ідей у сучасній практиці сімейного виховання закарпатців; потребами ціннісного ставлення до самобутньої культури сімейного виховання на Закарпатті в другій половині ХІХ - 30-х роках ХХ століття і її недостатнім знанням; відсутністю цілісного педагогічного дослідження і потребами в ньому теорії і практики. Мета дослідження: розкрити теоретичні положення та виокремити провідні ідеї організації сімейного виховання на Закарпатті (друга половина ХІХ - 30-ті роки ХХ століття) задля їх творчого використання в умовах сьогодення. Відповідно до мети поставлені такі завдання дослідження: - вивчити стан дослідженості проблеми в історико-педагогічній літературі для уточнення сутності поняття «сімейне виховання» та вияву виховного потенціалу родини як соціального інституту; Уточнено сутність поняття «сімейне виховання», висвітлено стан розробки досліджуваної проблеми в науковій літературі; на основі аналізу детермінантних факторів виховного процесу в закарпатській родині, виокремлено проблеми сімейного виховання в педагогічній теорії і практиці краю у другій половині ХІХ - 30-х роках ХХ століття, а також зясовано роль батьків у сімейному вихованні дітей Закарпаття в досліджуваний період.Встановлено, що погляди на сімейне виховання у педагогів Закарпаття другої половини ХІХ - 30-х років ХХ століття формувалися під впливом родинного досвіду, регіональних традицій, народної педагогіки, вітчизняної та зарубіжної педагогічної думки. Сімейне виховання трактується вітчизняними і зарубіжними дослідниками як інтегрований процес цілеспрямованих педагогічних дій батьків та повсякденного впливу на виховання дітей соціально-економічного, духовного та морально-ціннісного середовища. Крім того, сімейне виховання відображає систему підготовки дітей до життя в соціальних умовах, набуття ними знань, умінь і навичок, необхідних для нормального формування особистості в умовах родини, що створює широке проблемне поле сімейного виховання і визначає його як багатовимірне та поліфункціональне педагогічне явище. До складу виховного потенціалу родини входять: виховна діяльність батьків, виховне середовище родини та різні види діяльності її членів, до яких залучають дітей. Науковий пошук дав змогу встановити, що на реалізацію виховного потенціалу родини, а також на еволюцію, зміст і характер сімейного виховання на Закарпатті у другій половині ХІХ - 30-х роках ХХ століття безпосередній вплив мав комплекс детермінантних факторів (етнічний, економічний, соціальний, матримоніальний, фактор нуклеаризації, демографічний, фізіологічний, генетичний, культурно-освітній, родинно-побутовий, звичаєвий та духовний).