Проблеми розмежування судової юрисдикції та визначення компетенції адміністративних судів - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Робота виконана в Інституті права імені князя Володимира Великого Міжрегіональної академії управління персоналом (м. Юлдашев Олексій Хашимович, Інститут права імені князя Володимира Великого, завідувач кафедри (м. Бородін Іван Лукянович, Інститут права імені князя Володимира Великого, професор кафедри (м. Захист відбудеться 10.03.2010 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.731.02 в Академії управління МВС за адресою: м.Запровадження спеціалізації судів, зокрема формування системи адміністративних судів, упродовж усього періоду здійснення в Україні судової реформи визнається одним з її пріоритетних напрямів. У той же час ефективне функціонування адміністративного судочинства в Україні є неможливим без чіткого розподілу компетенції між судами адміністративної та інших юрисдикцій як тими, що також належать до загальної юрисдикції, так і судом конституційної юрисдикції. Зокрема, статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) визначено адміністративну юрисдикцію та компетенцію адміністративних судів, статтею 15 Цивільного процесуального кодексу України визначено компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ, статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначено справи, підвідомчі господарським судам, статтею 13 Закону України «Про Конституційний Суд України» встановлено повноваження Конституційного Суду України. Проте практика застосування відповідних положень нормативних актів свідчить про недостатню чіткість запропонованої законодавцем моделі визначення компетенції судів, важливість вироблення якої не викликає сумніву, адже неправильне визначення виду судочинства, в якому підлягає розгляду справа, тягне за собою скасування судового рішення та закриття провадження у справі. Правильне розмежування судових юрисдикцій та, зокрема, визначення компетенції адміністративних судів сприятиме посиленню гарантій забезпечення дотримання принципу законності та реалізації принципу доступності судочинства в адміністративних судах.Доведено, що спеціалізація судів, створення системи адміністративних судів та започаткування адміністративного судочинства є елементом механізму забезпечення права на ефективний засіб захисту прав і свобод та що захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин є основною функцією системи адміністративної юрисдикції. У підрозділі 1.1 «Основоположні засади організації здійснення правосуддя у системі гарантій прав людини» дається обґрунтування, що адміністративним судам відводиться важлива роль у справі захисту прав, свобод та законних інтересів осіб у сфері державного управління та місцевого самоврядування, бо саме на них покладається розгляд і розвязання правових (адміністративно-правових) спорів, де однією стороною виступає особа (фізична або юридична), а іншою - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інші субєкти публічної влади при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. У підрозділі 1.3 «Захист прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин як основна функція системи адміністративної юрисдикції» звертається увага на те, що запровадження в Україні системи адміністративних судів, прийняття КАС свідчить про те, що в суспільстві відбуваються кардинальні зміни в бік розбудови нашої держави як правової, де інтереси особи передують інтересам держави. Розділ 2 «Категорія юрисдикції (компетенції) адміністративних судів» містить три підрозділи, у яких розглядається юрисдикція суду: зміст та загальні критерії визначення; загальні критерії встановлення компетенції адміністративних судів та спеціальні критерії визначення спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ