Характеристика головних особливостей "нової естетики" художнього слова. Основні шляхи аналізу біблійної інтертекстуальності твору. Порядок визначення художньої природи характеротворення. Місце і значення твору в ідейній та творчій еволюції Гоголя.
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Проблеми поетики другого тому “Мертвих душ” Миколи ГоголяОсобливе місце у дослідженні відведено аналізу “православних елементів” поетики другого тому “Мертвих душ”, закінченості другої частини, творчої еволюції Гоголя, принципових відмінностей художніх систем першої та другої частин поеми. Аналіз поетики другого тому “Мертвих душ” крізь призму біблійної інтертекстуальності дозволив розкрити особливості “нової естетики” слова Гоголя, зясувати принципову своєрідність поетики другої частини “Мертвих душ” - наявність біблійного символіко-алегоричного плану, а також віднайти творчі запозичення біблійного слова. Сопоставление деталей одежды гоголевских персонажей, их поведенческого кода, черт характеров, высказываний с библейскими дает возможность не только провести ассоциативные аналогии между Павлом Чичиковым и апостолом Павлом, Бетрищевым и Соломоном, Петром Петухом и апостолом Петром, Костанжогло и Иоанном, Хлобуевым и блудным сыном, Муразовым и Иисусом Христом, но и определить функциональную природу и рецептивный характер таких аналогий, изобразить психологические портреты героев. В работе констатируется, что системное исследование и всестороннее выяснение функционирования компонентов библейского интертекста во втором томе “Мертвых душ”, установление типолого-генетических связей обоих источников (Библии и второй части поэмы “Мертвые души”) дает весомые результаты в изучении поэтики произведения и обосновании “идеологической программы” Гоголя. Особое внимание уделено выявлению в тексте второго тома поэмы “Мертвые души” творчески использованных Гоголем песенных мотивов и пословиц, а также определению их художественной функциональности.Художній світ пізнього Гоголя все ще залишає у дослідників багато запитань, які не вичерпуються можливими відповідями щодо задуму і написання поеми “Мертві душі”, завершеності другого тому, його оприлюднення та спалення, розквіту чи згасання таланту письменника під час роботи над пізніми творами, пошуку ним гностичної рівноваги між ситуаціями часу та потенціалом релігійних поривань. Опубліковані матеріали з теми “Гоголь і Біблія” подають новий погляд на пізнього Гоголя та його творчість останніх років, а також дозволяють переглянути усталені ідеї щодо індивідуальної манери письменника. Поява наукових досліджень з пізньої творчості Гоголя, зокрема другого тому “Мертвих душ”, характеризується наявністю різнопланового матеріалу, присвяченого проблемам його поетики. У той же час, зважаючи на заідеологізованість попередніх досліджень, у даній роботі закцентовано увагу на виділенні в постаті Гоголя передусім іпостасі митця, письменника, який у творчості 40-х років “виходить за межі художнього мовлення, актуалізуючи потенціал християнського мовленнєвого ідеалу”. Актуальність теми дослідження визначається інтересом сучасної науки до проблем літературного контексту творчості Гоголя, до вивчення “нової естетики” слова письменника, до питань біблійної інтертекстуальності другого тому “Мертвих душ”.Перший розділ - “Художньо-релігійні засади Гоголя 40-х років” - складається з чотирьох підрозділів. Перший підрозділ “Другий том ,,Мертвих душ”: історіографія вивчення” присвячено огляду наукових досліджень за обраною темою. Рижова аналізуються проблеми виникнення і втілення творчого задуму другого тому “Мертвих душ”, подається аналіз образної системи персонажів. У дисертаційному дослідженні проаналізовано проблеми поетики крізь призму біблійної традиції, на яку свідомо спирався Гоголь у створенні ідейно-тематичної та образної системи другої частини поеми “Мертві душі”. Четвертий підрозділ “Другий том „Мертвих душ” у контексті прози Гоголя 40-х років” містить аналіз таких проблем поетики як: завершеність другого тому, творча еволюція Гоголя під час роботи над ним, принципові відмінності художніх систем першої та другої частин поеми.У першому підрозділі “Міжтекстові звязки другого тому „Мертвих душ”” визначено основні інтертекстуальні особливості другої частини поеми та творів XIX століття загалом. Традиції роману Лесажа (наприклад, мінливість долі героя як основний стимул динаміки сюжету), Наріжного присутні й у поемі “Мертві душі” (Гоголь, як і Наріжний, засуджує моральне гниття суспільства), але набувають дещо іншої форми втілення, що зумовлено не тільки індивідуальним стилем письменника, а й творчим використанням прийомів змалювання персонажів. Уже сама ідея задуму другого тому “Мертвих душ” - переродження героїв - апелює до біблійних висловів про необхідність духовного переродження кожної людини (порівняймо, наприклад: “…отложить прежний образ жизни ветхого человека, истлевающего в обольстительных похотях, а обновиться духом ума вашего и облечься в нового человека, созданного по Богу, в праведности и святости истины” [Еф.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
