Критичний аналіз концептуально-методологічних основ сучасної соціальної філософії та оцінка її антропологічного спрямування і методологічних можливостей. Актуальність проблематики сучасної філософії права для вирішення нагальних педагогічних завдань.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКАДисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за фахом 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії. Дисертаційне дослідження націлене на розробку концептуально-методологічного апарату сучасної соціальної філософії стосовно до аналізу проблем освіти, що входять у коло філософії освіти. Комплексність підходу полягає в плідному співробітництві соціальної філософії, філософії освіти і філософії права. Такого роду підхід має велике практичне значення, тому що повязаний не тільки з конституюванням зазначених дисциплін як загальнообовязкових для вищої школи України, але й можливістю використання їх для налагодження звязків між наукою, навчально-педагогічним процесом і практикою, зокрема промисловою. Key Words: Education, job, labour activity, actions, consciousness, knowledge, personality, will, justice, conscience, norm, value.Цю зацікавленість треба розшифровувати, осмислювати, перекладати на мову загальнозначимих соціально-філософських понять - філософії освіти і більш широкої галузі - соціальної філософії. Така класифікація має глибоко практичний зміст, тому що зростаюча роль науки в системі сучасного промислового виробництва вимагає, щоб до науки застосовувалися економічні критерії, що виражаються в зіставленні витрат на науку і доходів (чи збитків) від науки. Ним було запропоновано чотири основних галузі філософського аналізу освіти: 1) аналіз концептуальної специфіки освіти; 2) використання етики і соціальної філософії для вивчення змісту і практики освіти; 3) розгляд концептуальних схем і допущень, використовуваних психологами в сфері педагогіки; 4) дослідження філософського характеру змісту й організації навчального процесу відповідно до певних навчальних програм, а також інші питання, що стосуються навчання. Це відродження філософії освіти, так би мовити, у новій-старій якості виразно впливає на педагогіку і вирішення загальних проблем освіти, про що свідчить збільшення кількості курсів з етики викладання, виховання й адміністрування. Аналогічно склалися обставини з філософією і соціологією права, що мають пряме відношення до вирішення ряду ключових питань філософії освіти, оскільки справа стосується підготовки молодих людей для життя і роботи в громадському суспільстві.У першому підрозділі (ТРУДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ФАКТОР СОЦІАЛІЗАЦІЇ ЛЮДИНИ І ФОРМУВАННЯ СВІДОМОСТІ У ПРОЦЕСІ ОСВІТИ) обгрунтовується положення про необхідність ставити в основу соціальної філософії поняття “праця”. Тому уявляється доцільним освітити з позицій соціальної філософії два взаємозалежних питання - (1) питання про соціалізуючу силу трудової діяльності, (2) питання про соціалізуючу силу освіти, як різновиду трудової діяльності. У першому підрозділі (ХАРАКТЕРНІ РИСИ СУЧАСНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ АНТРОПОЛОГІЇ З ТОЧКИ ЗОРУ ФІЛОСОФІЇ ОСВІТИ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ) цього розділу детально розглядаються генезис і відмітні риси сучасної соціальної антропології. У США, де зародилася соціальна антропологія, ця наука розвивалася в силу практичної потреби суспільства зрозуміти регулятивні принципи, що управляють культурними процесами і ведуть до освіти певних соціально-культурних структур. Що стосується філософії, то в даному випадку мається на увазі не філософська антропологія, а соціальна філософія, яка увібрала в себе багато чого з досвіду соціально-антропологічних досліджень.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
