Глобалізація як основа розвитку сучасного світового господарства. Проблеми перехідного періоду входження України до СОТ, заходи з їх вирішення та усунення. Зовнішньоекономічна політика країни. Характеристика зовнішньої торгівлі та аналіз її структури.
Міністерство освіти та науки України Сумський державний університет Конотопський інститут КУРСОВА РОБОТА з дисципліни : Макроекономіка на тему : Проблеми інтеграції України в світове господарство Виконав студент ІІ курсу спеціальності фінанси групи Ф - 71 к Лещенко Юрій Іванович 2009 Зміст Вступ 1. Входження України у світове господарство 2.1 Проблеми перехідного періоду входження України до СОТ 2.2 Основні вектори зовнішньоекономічної діяльності України 2.3 Характеристика зовнішньої торгівлі України 3. Аналіз структури зовнішньої торгівлі України Висновки Список використаної літератури Вступ Поглиблення фінансово-господарських звязків, відкритість національних економік та їх залежність від процесів глобалізації зумовлює стратегічний пріоритет розвитку України - входження у світове господарство на правах економічно потужної, технологічно розвиненої країни. У курсовій роботі на тему: Проблеми інтеграції України у світове господарство ґрунтовно досліджується проблематика, повязана з повноцінним входженням України у світовий економічний простір. Практична частина концентрується на аналізі структури зовнішньої торгівлі України як головного фактора, який показує ефективність національної системи господарювання, конкурентоспроможність національної економіки у світі; у ній акцентується увага на практичних заходах короткострокового та довгострокового характеру з приводу оптимізації експорту та імпорту товарів і послуг, усунення диспропорцій зовнішньої торгівлі і т.д. 1. Економікам країн стає тісно у своїх національних рамках. Це економічно розвинені країни Європи, Північної Америки, Японія, Ізраїль, Австралія та Нова Зеландія. В Україні переважає низькотехнологічна структура промислового виробництва, в якій майже 70% належить сировинним галузям. Це потребує розробки дієвої стратегії підвищення конкурентоспроможності національної економіки та свідомого цілеспрямованого регулювання трансформаційних процесів за такими основними напрямами: – забезпечення позитивних структурних зрушень на інноваційній основі за рахунок випереджального розвитку високотехнологічних галузей та виробництва наукоємкої, енергоощадної, експортоорієнтованої продукції, створення умов для гармонійного поєднання науково-технологічного та підприємницького середовища; – концентрація матеріальних, фінансових та інтелектуальних ресурсів на реалізації пріоритетів інноваційного розвитку; – створення сприятливих інституційних умов для інноваційної діяльності, розвитку високотехнологічних галузей економіки, інтелектуальної власності, спрощення процедури створення та діяльності інноваційних підприємств, запровадження податкових пільг, податкових кредитів, цільових грантів і позик тощо; – концентрація фінансових та інтелектуальних ресурсів на розвитку пріоритетних напрямів (нанотехнологій, ядерної енергетики, авіа-, ракето-, суднобудування), наукомістких високотехнологічних виробництв шляхом створення потужних обєднань вітчизняних підприємств однієї галузі, а також розвитку виробничої кооперації з відповідними фірмами ЄС, країн СНД та Азійсько-Тихоокеанського регіону; – удосконалення форм, методів, принципів розвитку економічних, науково-технічних, валютно-фінансових, правових відносин господарювання; – створення програмно-цільових форм і методів координації міжнародних відносин; – утворення стійких міжнародних економічних відносин через діяльність банків, бірж і міжнародних центрів; – підтримка потужних національних корпорацій, фірм, які претендують на роль глобальних гравців, подальша інтеграція у світовий науково-технологічний простір на основі посилення позицій у глобальному обороті високотехнологічної продукції, спеціалізації з надання інтелектуальних послуг у галузі фундаментальних і прикладних наукових досліджень та професійної освіти. Входження України у світове господарство 2.1 Проблеми перехідного періоду входження України до СОТ Світова організація торгівлі (СОТ) була заснована у квітні 1994 р. у місті Марракеш (Марокко), де представники 123 країн світу підписали Заключний акт Уругвайського раунду торговельних переговорів та Марракеську декларацію. Всі країни, які є сусідами України, вже приєдналися до СОТ, за винятком Росії та Білорусії, які перебувають у процесі вступу вже більш ніж 10 років. Саме від вміння проводити національну митну політику, вести переговори і відстоювати національні інтереси залежить те, на яких умовах вступають нові країни у Світову організацію торгівлі і як вони будуть проводити свою зовнішньоторговельну діяльність.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
