Аналіз питання юридичної природи формалізованих правил призначення покарання за незакінчений злочин, їх взаємозв"язок із юридичним складом злочину та незалежність від дискреційних повноважень суду. Встановлення караності діяння на нормативному рівні.
При низкой оригинальности работы "Проблеми нормативного закріплення караності незакінченого злочину", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Проблеми нормативного закріплення караності незакінченого злочинуПри призначенні покарання йдеться про індивідуально-піднормативний тип правового регулювання, який надає суду значну свободу у виборі конкретної міри покарання конкретній особі. Законодавець з приводу формалізованих правил для обчислення міри покарання висловлюється позитивно з часу прийняття Кримінального кодексу 2001 року (далі КК), адже у його первинній редакції уже містилась норма про призначення покарання особі, яка вчинила злочин, передбачений ч.2 ст. Нарешті Закон України від 15 листопада 2011 року № 4025VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» додає до частини першої статті 69 КК ще одне «правило з дробом» про помякшення покарання за злочин, за який передбачено як основне покарання штраф у розмірі понад 3 тис. НМДГ, до показника % від мінімального розміру штрафу у санкції. 68 КК не зазначено прямо, що йдеться про основне покарання), так і «взаємодія» відповідних правил із санкціями статей (частин статей) Особливої частини КК (наприклад, нерідко утворюються абсолютно визначені санкції), з іншими правилами призначення покарання (наприклад, колізія норм ч. 115 КК передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років та довічне позбавлення волі.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
