Інфляція як головний макрофінансовий індикатор стану економіки країни. Здійснення антиінфляційних заходів владою за допомогою монетарної та фіскальної політики, активізації заощаджень громадян, профілактики необґрунтованого завищення споживчих цін.
На мою думку, інфляція - багатогранний, складний процес, який чітко відображає основні проблеми й суперечності економіки. Інфляція відноситься до основних індикаторів, які характеризують макроекономічну нестабільність. Отже, інфляція передусім характеризує приріст цін в економіці. Підвищення індексу цін у поточному році порівняно з попереднім указує на інфляцію, а зменшення індексу цін - на дефляцію. Є різні погляди на природу і причини інфляції, але за моїми дослідженнями переважають два напрями: перший розглядає інфляцію як суто грошове явище, спричинене порушенням законів грошового обігу; другий - як макроекономічне явище, спричинене порушенням пропорцій суспільного відтворення, і насамперед між виробництвом і споживанням, попитом і пропозицією товарів.Інфляція зовні виглядає як знецінення грошей внаслідок їхньої надмірної емісії, яка супроводжується зростанням цін на товари та послуги. В економічній науці розрізняють такі форми інфляції: інфляція попиту, інфляція витрат та структурна інфляція. Інфляція попиту виникає внаслідок надмірного зростання грошових доходів населення, підприємств і держави, і зростання на цій основі сукупного попиту. Слід зазначити, що покриття дефіциту державного бюджету за рахунок кредитно-грошової емісії є одним з найважливіших чинників інфляції попиту, оскільки зростання пропозиції грошей збільшує сукупний попит на товари та послуги, який, у свою чергу, підвищує рівень цін. Інфляція витрат, або інфляція пропозиції, викликається зростанням вартості виробничих факторів, тобто зростанням витрат виробництва, завдяки підвищенню цін їх елементів.Розрізняють причини інфляції щодо товарів (інфляція пропозиції) і щодо грошей (інфляція попиту). Конкретнішими причинами цієї інфляції є випереджаюче зростання сукупного платоспроможного попиту (формується, як відомо з попередніх тем, переважно із сукупних грошових витрат домогосподарств, держави, підприємців), його відрив від зростання обсягів - ВВП. Інфляція може бути зумовлена такими причинами: - надлишковим сукупним попитом; Незалежно від стану грошової сфери, товарні ціни можуть змінюватися внаслідок зростання продуктивності праці, циклічних і сезонних коливань, структурних зрушень в системі відтворення, монополізації ринку, державного регулювання економіки, введення нових ставок податків, девальвації і ревальвації грошової одиниці, зміни конюнктури ринку, впливу зовнішньоекономічних звязків, стихійних лих і т. і. Ціни будуть підвищуватися в фазах бума і падати в фазах кризи, а після цього знову зростати в наступних фазах виходу із кризи.Одначе бувають і випадки, коли реальний обсяг національного виробництва скорочується, тоді як ціни продовжують зростати. Для зясування цього питання надзвичайно важливо зрозуміти різницю між грошовим, або номінальним, доходом і реальним доходом. Грошовий, або номінальний, доход - це кількість гривен, які людина отримує у вигляді заробітної плати, ренти, відсотка або прибутку. Отже, якщо номінальний доход зростає швидшими темпами, ніж рівень цін, то реальний доход підвищується. І навпаки, якщо рівень цін зростає швидше, ніж номінальний доход, то реальний доход зменшується.У США, наприклад, монополісти внаслідок інфляції щорічно привласнюють до 70 млрд. долл., а в Україні лише в 1992-1993рр. ціни зросли в 2569 разів, а грошові доходи населення - тільки в 559 разів. Відкрита інфляція призводить до зростання витрат на одиницю продукції; скорочення прибутків; зменшення випуску товарів, що кінець-кінцем спричиняє зростання цін. Притамована інфляція супроводжується розривом між адміністративно встановленими цінами і ринковими (як правило, вищими); відпливом товарів у тіньову економіку, посиленням її; зростанням дефіциту, збільшенням черг; збагаченням ділків тіньової економіки.Найбільш істотним негативним явищем в економіці України на етапі її ринкового реформування виявилася інфляція. Спочатку нашій економіці була властива інфляція витрат, оскільки випереджаючими темпами зростали ціни енергоносіїв й первинної сировини, й кожна наступна хвиля підвищення цін починалася з палива та сировини. Періодичне випереджаюче підвищення цін на енергоносії було імпульсом для загального зростання цін й інфляції. Починаючи з 1996 року, приборкування високих темпів інфляції стало основним завданням макроекономічної політики держави. Протягом січня - жовтня 2001 року інфляція в Україні була менша прогнозованого рівня і склала 103,9%, що значно нижче ніж в 2000 році(123,3%).Мета антиінфляційної політики держави полягає у встановленні контролю за інфляцією і досягненні прийнятних для народного господарства темпів її зростання. Спроби впоратись з інфляцією шляхом грошової рестриктивної політики в наших умовах мають значно більші негативні наслідки, ніж сама інфляція, оскільки призводять до скорочення виробництва, зростання неплатежів у всіх секторах економіки, відкладання виплат за державним зовнішнім і внутрішнім боргами.
План
План
Вступ
1. Інфляція як багатофакторний процес
1.1 Форми та типи інфляції
1.2 Причини виникнення інфляції
2. Форми прояву та соціально-економічні наслідки інфляції
2.1 Загальні негативні наслідки інфляційних процесів
2.2 Проблеми інфляційних процесів в Україні
3. Антиінфляційна політика та основні засоби боротьби з інфляцією
3.1 Першочергові антиінфляційні засоби
Висновки
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы