Проблеми національної безпеки в регіональній політиці Арабської Республіки Єгипет - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наукКиївського національного університету імені Тараса Шевченка Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри країнознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри міжнародних організацій та дипломатичної служби кандидат історичних наук, доцент Захист відбудеться „11" квітня 2011 р. о 14-00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.29 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м.Країна неодноразово вступала у військове протистояння з Ізраїлем, а також брала участь в інших збройних конфліктах різних рівнів інтенсивності та масштабу на Близькому Сході та в Африці, переживала різку зміну політичного та соціально-економічного курсу в 1952, 1961-1962, 1971-1974 роках, активізацію ісламських екстремістів з середини 1970-х років. Складна і напружена військово-політична ситуація на Близькому Сході та в Африці в другій половині ХХ - першому десятилітті ХХІ століття, наявність територіальних і політичних конфліктів АРЄ із сусідніми державами, проблеми, повязані з контролем і розподілом вод Нілу, труднощі й протиріччя в соціально-економічному розвитку республіки й антиурядова діяльність ісламської опозиції впливають на міжнародно-політичну активність цієї держави, тому дослідження зовнішньої політики Єгипту та її місця в міжнародних політичних процесах доцільно вивчати саме в контексті проблем національної безпеки. Зовнішня політика цієї держави є структурним чинником на Близькому Сході, від неї багато в чому залежить загальний баланс сил, мир і стабільність як у суміжних, так і в географічно віддалених арабських ісламських країнах, й у регіоні в цілому. Актуальність також визначається назрілою в умовах політичного ісламу необхідністю всебічного вивчення всього комплексу проблем, повязаних з урегулюванням близькосхідного конфлікту, ситуації в Південному та Західному Судані (Дарфур), питань нерозповсюдження зброї масового знищення, системи зовнішньополітичних заходів, що проводить Єгипет у взаємодії з іншими арабськими державами та позарегіональними акторами міжнародних відносин. Наукову новизну дослідження визначають такі положення: •на основі аналізу оригінальної джерельної бази, зокрема західних та єгипетських арабомовних документів, проведено всебічне дослідження національних безпекових інтересів АРЄ в регіональній політиці через детермінування загроз її національній безпеці, розкриття місця країни в регіональній стратифікації, визначення внутрішніх та зовнішніх чинників, що впливають на політику держави в умовах конфліктного геополітичного середовища;У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено наукове значення роботи, розкрито її звязки з науковими програмами, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено його обєкт і предмет, обґрунтовано наукову новизну роботи, її теоретичне та практичне значення, висвітлено методологічні засади та структуру дослідження, наведено інформацію про апробацію та публікацію результатів дослідження. У першому розділі "Концептуально-теоретичні засади та джерельна база дослідження" обґрунтовано концептуальні засади дослідження, категорійно-понятійний апарат, наводиться пояснення методологічних засад дослідження та огляд основних джерел, використаних при підготовці дослідження, а також літератури, присвяченої проблематиці регіональної політики АРЄ. схід ізраїльський палестинський ісламський Встановлено, що не існує універсального загальноприйнятого підходу до аналізу питань безпеки у зовнішній політиці, тому застосовується комплекс з окремих елементів традиційних підходів і метод їх критичного осмислення для дослідження власне національних безпекових інтересів АРЄ в її регіональній політиці. Так, зокрема, політичний реалізм визначає світову політику, як політику виживання держав, а зовнішню політику держави - як захист національних інтересів, наголошуючи на перевазі міжнародно-системних детермінант таких, як міжнародна анархія, але не розглядає саму основу цього підходу - державу. Цей підхід до дослідження проблем національної безпеки АРЄ, на думку автора, не є цілком виправданим, оскільки, розглядаючи зовнішньосистемні детермінанти, в тіні залишаються внутрішньодержавні джерела забезпечення національної безпеки АРЄ, не розглядається вплив на це питання комплексу взаємодії "держава-суспільство", а саме специфічні особливості політичної системи та існуючого режиму.1.Проблеми національної безпеки держави у теорії та практиці міжнародних відносин займають провідне місце, що обумовлено переважанням державоцентричного підходу до дослідження питань безпеки, який визначає державу головним субєктом безпеки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ