Проблеми комунікації влади і населення в зоні антитерористичної операції - Статья

Проблеми комунікації влади і населення в зоні АТОУ контексті відновлення основ організації керування й місцевої влади в регіонах підданих зовнішній агресії особливої актуальності заслуговує дослідження проблематики комунікації публічної влади. Тим самим можна констатувати, що до проблем підвищення ефективності каналів комунікації зберігає свою актуальність до початку зовнішньої агресії й часткової окупації Донбасу, сьогодні додалася проблема налагодження комунікаційних звязків між населенням і новою місцевою українською владою фактично із чистого аркуша. Незважаючи на законодавче закріплення за ВЦА прав і обовязків органів місцевого самоврядування, необхідно розуміти, що діють вони в умовах «неоголошеної війни» і тим самим у більшій мірі обирають модель обмеженої взаємодії з населенням. Проведений у статті аналіз показує, що серед традиційних каналів подачі інформації ВЦА віддають перевагу прийому громадян посадовими особами; вивішуванню інформаційних оголошень. Хоча дана тенденція характеризує й рівень взаємин не тільки влади з населенням у зоні АТО, навпаки, дослідження, проведені Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» разом з Норвезьким інститутом міських і регіональних досліджень, показують, що й у мирних містах України населення також зазнає труднощів у комунікації із владою.Через порушення системи діяльності органів місцевого самоврядування (відсутність кворуму, відсторонення депутатів від своїх обовязків, фінансові обмеження, відсутність вільного доступу до території громади тощо) більшість громадян залишилися поза системою управління, що посилило відчуття соціальної небезпеки та актуалізувало проблему політичного відчуження населення від влади. Враховуючи існуючі тенденції до збереження кризи системи місцевого самоврядування в зоні АТО, актуальним на сьогоднішній день залишається питання визначення рівня ефективності як нових так і старих систем комунікаційного звязку між громадою та владою, з точки зору прозорості, відкритості, готовності до діалогу з населенням. Такий підхід сприяє докорінним змінам у суспільній свідомості та фактичному налагодженню дієвої комунікації між державою та суспільством, що можна розглядати як одну з базових складових усієї реформи децентралізації влади в Україні. На жаль, як в масштабах усієї України, так і в зоні АТО влада на місцях віддає перевагу передачі інформації лише через ті засоби звязку, які влаштовують виключно її, тим самим населення виступає в ролі пасивного учасника комунікаційного процесу. Проте, як наголошують в аналітичній доповіді науковці Національного інституту стратегічних досліджень, в Україні відсутні загальні стандарти інформаційного обміну між владою та громадськістю, комунікація лише на початку свого зародження, як результат - залишаються невизначеними механізми здійснення громадського контролю за діяльністю органів влади, відсутня культура активного зворотного спілкування населення з владними інституціями.Слабка поінформованість громадян та відсутність механізмів зворотного звязку не дозволяє мешканцям громад оперативно реагувати на процес впровадження рішень місцевої влади у життя. Фактично більшість каналів подачі інформації не задовольняє потребу громади, відсутність цілісної інформаційної політики потенційно сприяє корупції, зловживанням, знижує рівень довіри громадян до органів місцевого самоврядування, впровадження ВЦА, веде до підвищення суспільної пасивності й зниженню підтримки муніципальних реформ.