Проблеми компенсації шкоди за екологічним законодавством України - Автореферат

Спеціальність: 12.00.06 - Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне правоРобота виконана на кафедрі трудового, земельного і екологічного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий консультант: доктор юридичних наук, професор Андрейцев Володимир Іванович, академік Академії правових наук України, Заслужений юрист України, Вища рада юстиції України, заступник Голови, Президент Євразійської асоціації правничих шкіл і правників. Малишева Наталія Рафаелівна, академік Академії правових наук України, Заслужений юрист України, Інститут держави і права ім. Захист відбудеться 3 березня 2010 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.06 при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Проблеми правового регулювання компенсації (попередження та ліквідації) шкоди, завданої довкіллю техногенними та природними впливами, характерні для всього національного законодавства, особливо для екологічного законодавства України, в якому переважають антропоцентричні підходи та які не повною мірою враховують превентивну спрямованість цього правового інституту. Аналіз генези законодавства про компенсацію шкоди свідчить про утвердження екоцентричного підходу (екологічної парадигми), що, зокрема, передбачає виявлення недоліків у механізмі компенсації шкоди за екологічним законодавством України, визначення тенденцій до формування системи попереджувально-запобіжних заходів виникнення небезпеки техногенного і природного характеру та відповідних режимів відповідальності за її настання, а також можливих забезпечувально-ліквідаційних засобів юридичної відповідальності в цій галузі. Мета і завдання дослідження полягає у створенні науково обґрунтованої концепції розвитку міжгалузевого правового інституту компенсації шкоди за екологічним законодавством України, обґрунтування інституту екологічної відповідальності за попередження та ліквідацію такої шкоди в межах регулятивних та охоронних правовідносинах, що обумовлює: зясування особливостей компенсації шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу як комплексної правової категорії, юридичні ознаки якої значною мірою впливають на визначеність принципів, функцій та інших правових засобів екологічного права, які формують волю і поведінку субєктів екологічних правовідносин; виявлення чинників попереджувального та ліквідаційного характеру, які здатні сприяти у досягненні мети та завдань державної екологічної політики у сфері запобігання шкоди навколишньому природному середовищу при здійсненні природокористування; Обєктом дослідження є теоретичні та практичні проблеми компенсації шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, норми національного, міжнародного, європейського екологічного законодавства та законодавства інших країн, які регулюють відносини у сфері попередження та ліквідації шкоди навколишньому природному середовищу.Тому, у випадку заподіяння такої шкоди жодна особа не може мати привласницького інтересу, на якому б ґрунтувалася позовна заява проти правопорушника про компенсацію шкоди, оскільки шкода завдається обєктам, які не належать нікому, або обєктам, які належать всьому суспільству. На засадах проведеного дослідження здійснено наукову класифікацію правових форм компенсації шкоди за екологічним законодавством: 1) у залежності від виду та стану суспільних екологічних правовідносин: а) компенсація шкоди у межах договірних екологічних правовідносин, в тому числі компенсація шкоди у межах регулятивних відносин (реалізація принципу “забруднювач та користувач платить”, відповідальності держави), та б) компенсація шкоди у межах позадоговірних (деліктних) екологічних правовідносин, в тому числі компенсація шкоди у межах охоронювально-відновлювальних (захисних) правовідносин (у межах відносин юридичної відповідальності). 2) у залежності від обєктів, що підлягають охороні за допомогою норм екологічного законодавства: а) компенсація шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу; б) компенсація шкоди, заподіяної природним ресурсам та іншим природним обєктам, що знаходяться у віданні власників та користувачів; в) компенсація шкоди, заподіяної здоровю фізичних осіб та майну фізичних і юридичних осіб внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище; 4) залежно від поведінки осіб, які заподіяли таку шкоду: компенсація шкоди, заподіяної порушенням вимог раціонального використання природних ресурсів; компенсація шкоди, заподіяної порушенням вимог охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки; компенсація екологічної шкоди, заподіяної правомірними діями; компенсація екологічної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ