Проблеми компенсації моральної шкоди у медіа-праві - Статья

Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Демянчука Международный экономико-гуманитарный университет имени академика Степана ДемьянчукаУ статті проаналізовано відображення вимоги компенсації моральної шкоди в медіа-законодавстві України та визначено основні напрями доопрацювання положень нормативно-правових актів в світлі новітніх мас-медійних тенденцій. Акцентовано на необхідності конкретизації правових положень щодо компенсації моральної шкоди, завданої перешкоджанням законній професійній діяльності журналістів, та доцільності розробки комплексної методики вирахування грошового розміру компенсації у випадку порушення особистих немайнових прав та заподіяння моральної (немайнової) шкоди учасникам інформаційних відносин. В статье проанализировано отражение требования компенсации морального вреда в медиа-законодательстве Украины и определены основные направления доработки положений нормативно-правовых актов в свете новейших медиа-тенденций. Подчеркнута необходимость конкретизации правовых положений касательно морального вреда, нанесенного препятствием законной профессиональной деятельности журналистов, и целесообразность разработки комплексной методики определения денежного размера компенсации в случае нарушения личных неимущественных прав и нанесения морального (неимущественного) вреда участникам информационных отношений.Важливим аспектом окреслених процесів є визнання права людини на немайнові блага та компенсацію моральної (немайнової) шкоди, що полягає у «фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи» (ч. Першочергового значення захист немайнових прав людини та відшкодування моральної (немайнової) шкоди набувають в масмедіа комунікації, позначеній предметною спрямованістю на засадничі суспільні проблеми, інтенсивністю та широтою розповсюдження інформації, долученням до комунікативних процесів соціальних інститутів та значної кількості представників різних соціальних груп, здатною ефективно регулювати соціальні відносини. Апогею інтерес до проблеми сягнув у другій половині 1990-х рр., із закріпленням в Конституції України та низці нормативно-правових актів понять моральна (немайнова) шкода, моральні збитки, моральна втрата, втрати немайнового характеру, право відшкодування (компенсації) моральної (немайнової) шкоди [2, с. Відзнаками наукового дискурсу останніх десятиліть стали одностайність поглядів щодо можливості компенсації моральної шкоди; конкретизація дефініцій моральної шкоди, загальноправового інституту компенсації моральної шкоди, презумпції моральної шкоди; аналіз доказів та доказувань моральної шкоди; розробка критеріїв визначення розміру компенсації моральної шкоди; урахування набутків сучасної психологічної науки про механізми заподіяння страждань та загладжування останніх; вивчення європейського правотворчого і правозастосувального досвіду та перспектив його інтеграції у вітчизняне правове поле. Луспеника (2003) [6] проаналізовано відображення в нормативно-правових актах права на відшкодування моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням недостовірної інформації й підкреслено, що «до предмету доказування у справах про захист честі, гідності та ділової репутації входять факти розповсюдження відомостей, що порочать честь, гідність чи ділову репутацію, наявності вчинення шкоди інтересам позивача, а також факт можливого спричинення майнової або моральної шкоди» [5, с.Аналіз положень Конституції України, кодексів в галузях матеріального та процесуального права, законів, що конкретизують положення Основного Закону стосовно інформаційної сфери, дозволяють констатувати охоплення вимогою компенсації моральної шкоди інтересів основних субєктів масово-інформаційних комунікативних відносин на етапах доступу до інформації, її збирання, обробки, створення, зберігання, використання, поширення. Водночас, урівноваження потребує захист інтересів фігурантів інформаційних повідомлень, зокрема у питаннях приниження честі, гідності та ділової репутації та розголошення інформації про приватне життя громадянина без його згоди, та вимог компенсації моральної шкоди, завданої перешкоджанням законній професійній діяльності журналістів. Ретельного правового врегулювання, зокрема в аспекті компенсації моральної шкоди різним учасниками інформаційних відносин, потребує діяльність блогерів, журналістів онлайн видань тощо.